ТЕНСОНА, ТЕНЦОНА

ТЕНСОНА, ТЕНЦОНА (П р о в а н с, франц., iтал. вiд лат. сперечання) жанр
сер-вiч. Прованс, лiрики, диспут мiж трубадурами на визначену тему у
формi пiсенного дiалогу iз дотриманням ними за домовленiстю iн. правил
поет, гри (вiрш, розмiр, строфа). Переважними темами Т. куртуазне
кохання (Марiя Вертадонська Гi д'Юссель: чи має в коханнi Лама
перевагу над чоловiком), лицарський обов'язок (Ланфранк Чiгала
Гiльєма де Руджiєр: шо више служiння Дамi чи лицарський
обов'язок), та поет, мист-во (Лiньаура Гiраут де Борнель: про переваги
та недолiки темного» та «легкого стилю). Вiдомi i Т.-лайки на
рiзнi теми (Елiас д'Юссель Гаусельм Файдiт, Альберт Маласпiна Раймбаут
де Вакейрас). Виокремлюється (XII ст.) i такий рiзновид Т. як
партiмен (вiд рагИгип запитати); запропонована одним з учасникiв поет,
турнiру тема мiстить у собi настанову на дискусiю, яка нерiдко
провокується вiдповiдним запитанням-зверненням до партнера i яка
надалi розвивається по черзi у наступних строфах обома
трубадурами, кожний з яких вiдстоює свою протилежну правду шодо
предмету суперечки (Гi д'Юссель Елiас д'Юссель: шо краше бути чоловiком
чи коханцем Лами?). Iснують поодинокi випадки використання Т. в ролi жанру-
вставки (напр., у Фiлоколо iтал. письменника XIV ст. Дж.Бокаччо). Б о ри
с /ванюк