ПРОСТОРIЧНА ЛЕКСИКА

ПРОСТОРIЧНА ЛЕКСИКА — слова, що знаходяться за межами
лiтературноï мови. Вони експресивно забарвленi, але, на вiдмiну вiд
звичайних розмовних слiв, мають вiдтiнок спрощеностi, зниженостi,
грубостi, напр.: верзти, варнякати, пертися, дурепа, морда, пика, пузо,
хамло. Просторiчна лексика вживається в розмовному мовленнi.
Ïï не можна використовувати у сферi дiлового, офiцiйного
спiлкування. Вона iнодi використовується в художнiй лiтературi для
мовленнєвоï характеристики персонажiв, якi не зовсiм
володiють нормами лiтературноï мови.