Алкоголiзм

Алкоголiзм — захворювання, викликуване систематичним уживанням
спиртних напоïв, що характеризується патологiчним потягом до
них, розвитком психiчноï (непереборний потяг) i фiзичноï
залежностi (появою абстинентного синдрому при припиненнi вживання) . У
випадках тривалого плину хвороба супроводжується стiйкими
психiчними й соматичними розладами.
Дана проблема стала особливо актуальна для нашоï краïни в
останнi 5 — 6 рокiв, коли у зв'язку з полiтичними й економiчними
реформами кiлькiсть хворих цiєю недугою рiзко зросло. По даним
Вциома щорiчно на кожного росiянина, включаючи жiнок i дiтей, доводиться
по 180 лiтрiв випитоï горiлки.
Етиология: У формуваннi алкогольноï залежностi вирiшальну роль
грають наступнi фактори: 1) Соцiальнi фактори: культурний i матерiальний
рiвень життя, стреси, iнформацiйнi перевантаження, урбанiзацiя.
2) Бiологiчнi: спадкоємна схильнiсть. По даним Альтшуллера до 30%
дiтей, чиï батьки зловживали алкоголем, можуть стати
потенцiйними алкоголiками.
3) Психологiчнi: психоемоцiйнi особливостi особистостi, здатнiсть до
соцiальноï адаптацiï й протистояння стресам.
На мою думку, що домiнує фактором, у зв'язку з яким алкоголiзм
одержав широке поширення в Росiйськiй Федерацiï є низька
здатнiсть до соцiальноï адаптацiï в росiян при переходi вiд
одного ладу до iншому й рiзке змiна соцiального стану населення.
Патогенез: У патогенезi алкоголiзму по Стрельчуку видiляють три
стадiï: 1 — Компенсована, 2 — Наркоманичеськая, 3
— Термiнальна або стадiя декомпенсацiï.
Грiзними ознаками початку захворювання на 1 стадiï служать:
головний симптомнепреодолимая тяга до вживання алкоголю, втрата
почуття мiристосовно випитого, формування толерантностi до
алкоголю й легкоï форми абстинентного синдрому.
Пiсля прийняття високих доз виникає амнезiя, знижується
працездатнiсть. На 1 стадiï формується лише психiчна
залежнiсть. Уже в цей час можливi порушення функцiонування деяких систем
органiв: часто спостерiгаються алкогольнi кардиомиопатии, описана
неврастенiчна симптоматика — порушення сну, стомлюванiсть,
безпричиннi коливання настрою.
У другiй стадiï хворобливий потяг до алкоголю пiдсилюється.
Цьому супроводжують наростаючi психiчнi змiни: концентрацiя всiх
iнтересiв на алкоголi, егоцентризм — крайня форма iндивiдуалiзму й
егоïзму, притуплення почуття боргу й iнших вищих емоцiй,
безтурботнiсть, емоцiйне огрубiння. Характерною рисою другоï
стадiï є остаточне формування абстинентного синдрому. Крiм
того, у другiй стадiï триває й досягає максимуму рiст
толерантностi до алкоголю, що почався в першiй стадiï. По даним
Боброва А. С. з1026 паци — ентов, довгостроково страждаючим
алкоголiзмом /друга стадiя/ 78% було потрiбно для досягнення стану
сп'янiння прийняти усередину не менш 500 ml горiлки. Iз соматичних
розладiв спостерiгаються: алкогольна жирова дистрофiя й навiть цироз
печiнки. З боку ЖКТ — гастрити, панкреатити.
У третiй стадiï на перший план висуваються ознаки психiчного
збiднiння, соматичного постарiння й падiння толерантностi до алкоголю(Що
ми найчастiше бачимо в осiб БОМЖ) . Амнезiя трапляється навiть при
прийманнi малих доз алкоголю. При цьому мiняються як характер сп'янiння,
так i характер потяга до алкоголю, що iз предмета смакування
перетворюється в засiб пiдтримки життєдiяльностi.
Загальтоксична дiя: 1) Мембраноразрушающее дiя. Етиловий спирт
порушує стан мембран, змiнюючи структуру билипидного шаруючи,
змiнюючи тим самим ïхня проникнiсть, грубо порушує систему
трансмембранного транспорту.
4) Патогенна дiя продуктiв метаболiзму етилового спирту: Пiсля
проходження гематоенцефаличеського бар'єра сивушнi масла й
ацетальдегiд пiдсилюють вивiльнення, взаємодiють iз дофамином i
норадреналином, роблячи психостимулирующее й галюциногенний вплив.
5) Змiна метаболiзму: Змiнюється жировий обмiн —
активується липогенез, синтез холестерину. Пiдсумок
атероськлероз, жирова дистрофiя печiнки.
Ингибируется цикл Кребса, знижується глюконеогенез, що
сприяє гипогликемии.
Блокується синтез бiлка, у результатi чого розвивається
гипопротеинемия.
Ефекти впливу на ЦНС: Видiляють двi фази дiï алкоголю на ЦНС: 1)
Фаза порушення, характеризується ейфорiєю, вiдчуттям
бадьоростi й припливу сил, розгальмуванням, зниженням самокритичностi.
Пiд час цiєï фази порушується метаболiзм нейронiв Кори
Головного Мозку(КГМ) , знижується кiлькiсть серотонина,
пiдсилюється видiлення адреналiну, норадреналина, дофамина, якi в
цю стадiю активно метаболизируются; активується ендогенна
опиоидергичеськая система: вiдбувається видiлення енкефалинов,
ендорфинов, завдяки змiнюється свiтовiдчування людини.
6) Фаза гноблення, ейфорiя перемiняється дисфорией, причиною тому
зниження метаболiзму норадреналина й дофамина, пiдвищена концентрацiя
яких викликає гноблення ЦНС i депресiю.
Механiзми розвитку алкогольноï залежностi: Механiзми розвитку
алкогольноï залежностi дотепер повнiстю не розшифрованi. Ранiше
передбачалося, що формування залежностi пов'язане зi змiною
спiввiдношень хiмiчних речовин у мозку. У зниженнi рiвня серотонина й
морфиноподобних речовин бачилася основна причина виникнення
абстинентного синдрому, що є пуськовим стимулом для
самостимуляцiï спиртним.
Однак, у зiставленнi iз клiнiчним досвiдом дана теорiя не повнiстю
пiдтвердилася: Здавалося б iз впровадженням у практику фармакологiчних
препаратiв, що нормалiзують змiст у тканинах мозку серотонина, дофамина,
ендорфинов, енкефалинов i рецепторiв до них проблема лiкування
алкоголiзму повинна була б бути вирiшена, але як i колись частота
рецидивiв захворювання залишається високоï. Як з'ясувалося
недавно, крiм змiни хiмiзму мозку, вiдбуваються перебудови його
електричноï активностi й морфологiï в утвореннях, що
ставляться до лимбичеськой системи. I саме сукупнiсть хiмiчних,
морфологiчних i електорофизичеських перебудов приводить до встановлення
стiйкоï алкогольноï залежностi. Ефекти впливу на репродуктивну
систему: Алкоголь робить, безсумнiвно, шкiдливий вплив на яєчка i
яєчники. При цьому однаково шкiдливо як часте сп'янiння, так i
систематичний прийом значних кiлькостей алкоголю. Пiд впливом
зловживання алкоголем спостерiгається жирове переродження насiнних
канальцев i розростання сполучноï тканини в паренхiмi яєчок в
осiб, що страждають алкоголiзмом. Особливою виразнiстю токсичноï
дiï на залiзисту тканину яïка володiє пиво, що набагато
легше iнших алкогольних напоïв проникає через
гематотестикулярний бар'єр, викликаючи жирове переродження
залiзистого епiтелiю насiнних канальцев.
Поряд з безпосередньою токсичною дiєю алкоголю на яєчка,
вiдоме значення має порушення функцiï, що розвивається
в страждаючою алкогольною залежнiстю, печiнки й здатностi ïï
руйнувати естроген. Вiдомо, що при цирозi печiнки значно
пiдвищується кiлькiсть естрогена як у чоловiкiв, так i в жiнок, що
приводить до гальмування гонадотропной функцiï гiпофiза й наступною
атрофiєю полових залоз.
Варто вказати, що при зловживаннi алкоголем ранiше або пiзнiше, залежно
вiд iндивiдуальних особливостей i витривалостi органiзму,
порушується також i полова потенцiя, що зв'язано зi зниженням
умовних i безумовних рефлексiв, внаслiдок гальмовоï дiï на
пiдкiрковi центри.
У жiнок спостерiгаються розлади регулярностi менструального циклу. З
— за токсичноï дiï на надпочечники, алкоголь ингибирует
вироблення в них андрогенiв, що спричиняються половий потяг, розплата за
зловживання — зниження лiбiдо, а в далеко, що зайшли випадках,
можливий розвиток вторинноï фригидности. При прийманнi спиртних
напоïв пiд час вагiтностi виявляються терратогенние властивостi,
можливе формування в майбутньоï дитини генетично
детермiнованоï спадкоємноï схильностi до алкоголiзму.
Висновок: Проблема алкоголiзму для нашоï краïни
сверхактуальна. Етиология й механiзми хвороби вимагають додаткового
вивчення. Як вiдомо, хвороба легше попередити, чим лiкувати, тому крiм
лiкування хвороби, що на сьогоднiшнiй день не ефективно /до 80%
рецидивiв/, потрiбно викорiнювати причини цiєï проблеми.
Вiдносно простим виходом з даноï ситуацiï було б стати
радикальне пiдвищення цiн на спиртнi напоï, що знизило б ïхню
доступнiсть. А деяким лiкарям, говорячи про алкоголiзм, хотiлося
порадити: всi добре — якщо в мiру.