Виклад трагедiï Жана Расина Британик

Дiя вiдбувається в Древньому Римi в палацi iмператора Нерона. Вiн зiйшов на трон незаконно, завдяки своïй матерi Агрипинi. Iмператором повинен був стати Британик, син другого чоловiка Агрипини Клавдiя, але вона зумiла пiдкупити армiю й сенат i звела на трон свого сина. Нерон, всупереч впливу своïх високоморальних наставникiв воïна Бурра й драматурга Сенеки, якого вiдправляють у посилання, уже починає показувати свiй мерзенний характер i виявляє неповагу до матерi, який зобов'язаний усiм. Вiн не приховує своєï ворожнечi до Британику, бачачи в ньому суперника
Агрипина передчуває, що Нерон буде жорстоким тираном, що вiн брехливий i лукавий. Вiн викрадає кохану Британика Юнiєвi, з роду iмператора Августа, i тримає в себе в палацi. Нерон цурається матерi й не слухає ïï рад, як керувати Римом. Вона хотiла б повернути той час, коли юний Нерон ще не був сп'янений своєю могутнiстю, не знав, як догодити Риму й перекладав на плечi матерi весь тягар влади. Тодi незрима Агрипина, схована за завiсою, могла чути все, що говорили цезаревi сенатори, запрошенi в палац, i вона знала, як керувати державою, i вказувала синовi, що робити. Тепер же Агрипина обвинувачує Бурра в тiм, що вiн зводить перешкоди мiж нею й цезарем, щоб разом з ним правити. Бурр заперечує ïй: вiн виховував iмператора, а не покiрного слугу, що у всьому буде слухатися матерi. Агрипина уражена тим, то син править самостiйно, i вважає, що Нерон перешкоджає шлюбу Юнiï й Британика, якого домагається вона, i тим самим дає матерi зрозумiти, що ïï думка вже нiчого не значить
Британик розповiдає Агрипинi, що Юнiєвi вночi легiонери насильно привели в палац. Агрипина готова допомогти Британику. Вiн сумнiвається в ïï щиростi, однак його наставник Нарцис запевняє його, що Нерон скривдив свою матiр i вона буде дiяти iз Британиком заодно. Головне, радить вiн, — бути твердим i не нарiкати на долю, тому що в палацi шанують силу, а до скарг байдужi. Британик у вiдповiдь ремствує, що друзi батька вiд нього вiдвернулися й Нерону вiдомий кожний його крок
У своïх покоях Нерон з Бурром i Нарцисом обговорюють поводження Агрипини. Iмператор багато чого прощає своєï матерi, що набудовує проти нього Британика. Нерон зiзнається Нарцису, що закохано в Юнiю, а той повiдомляє, що в цезаря є щасливий суперник — Британик. Нерон хоче розвестися зi своєю дружиною Октавией пiд прийменником, що вiд ïï не має спадкоємця трону. Але вiн боïться матерi, що пiднiме шум, якщо син повстане на святiсть Гименея i захоче розiрвати узи, благословленние нею. Нарцис обiцяє передати цезаревi всi, про що довiдається вiн вiд Британика.
Нерон збирається розбудувати шлюб Юнiï й Британика. Зустрiвши Юнiєвi в палацi, вiн захоплюється ïï красою. Юнiя говорить, що сполучити ïï шлюбом iз Британиком — воля батька Британика, покiйного iмператора Клавдiя, i Агрипини. Нерон заперечує ïй, що бажання Агрипини нiчого не значить. Вiн сам вибере чоловiка Юнiï. Вона нагадує цезаревi, що не може одружуватися з нерiвним собi по кровi, адже вона з iмператорського роду. Нерон повiдомляє ïй, що вiн сам буде ïï чоловiком, тому що у всiй iмперiï лише вiн один гiдний такого скарбу. Небеса вiдкинули його сполучник з Октавией, i Юнiя по праву займе ïï мiсце. Юнiя уражена. Нерон вимагає, щоб Юнiя виявила холоднiсть Британику, у противному випадку того чекає кара. Нерон буде спостерiгати за них зустрiччю
При зустрiчi iз Британиком Юнiя благає його бути обережним, тому що в стiн є вуха. Британик не розумiє, чому вона так полохлива, йому здається, що Юнiя забула його й зачарувалася Нероном.
Пiдслухавши ïхню розмову, Нерон переконується, що Британик i Юнiя люблять один одного. Вiн вирiшує помучити суперника й наказує Нарцису розпалити в Британике сумнiви й ревнощi. Нарцис готовий зробити для iмператора все, що завгодно.
Бурр радить Нерону не сваритися з матiр'ю, що має вплив у Римi, а щоб не дратувати Агрипину, вiн повинен перестати зустрiчатися з Юнiєю й залишити думки про розлучення з Октавией. Нерон не бажає слухати свого наставника й заявляє, що не справа воïна судити про любов — нехай Бурр радить йому, як надходити в боï. Залишившись один, Бурр мiркує про те, наскiльки норовливий Нерон, не слухає нiяких рад, хоче, щоб усе вiдбувалося по його волi. Це небезпечно. Бурр вирiшує порадитися Сагриппиной. Агрипина обвинувачує Бурра, що вiн не змiг тримати у вуздi молодого iмператора, що вiдсторонив вiд трону мати, а тепер ще й хоче розвестися з Октавией. Агрипина замишляє за допомогою вiйськ i Британика вiдновити свою владу. Бурр не радить ïй так надходити, тому що Агрипину нiхто не послухає, а Нерон тiльки прийде в лють. Iмператора можна вмовити лише лагiднiстю мовлень.
Британик повiдомляє Агрипинi, що в нього в сенатi є спiльники, готовi виступити проти iмператора. Але Агрипина не хоче допомоги сенату й збирається погрозами змусити Нерона вiдмовитися вiд Юнiï, а якщо це не допоможе, то сповiстити Рим про задуми цезаря
Британик обвинувачує Юнiєвi в тiм, що вона забула його заради Нерона. Юнiя благає вiрити ïй i чекати кращих днiв, вона попереджає Британика, що вiн у небезпецi, тому що Нерон пiдслухав ïхню розмову й вимагав, щоб Юнiя вiдкинула Британика, загрожуючи йому розправою. З'являється Нерон i вимагає, щоб Британик йому корився. Той з обуренням вiдповiдає, що в цезаря немає права на знущання, насильство й розлучення iз дружиною, що римський народ не схвалить учинки iмператора. Нерон же вважає, що народ мовчить, а це головне. Юнiя благає Нерона пощадити Британика, адже це його брат (батько Британика всиновив Нерона), i заради ïхнього примирення готова стати весталкою. Iмператор приходить у лють i велить взяти Британика пiд варту. Вiн винить у всьому Агрипину й наказує приставити до неï охорону
Агрипина й Нерон зустрiчаються, i Агрипина вимовляє свiй знаменитий монолог про те, скiльки лиходiйств зробила вона заради того, щоб Нерон став iмператором. Вона пiдкупила сенат, що дозволив ïï шлюб з ïï дядькiв, iмператором Клавдiєм. Потiм вона впросила Клавдiя всиновити Нерона, потiм по ïï обмовах Клавдiй вiддалив вiд себе всiх тих, хто мiг би допомогти його синовi Британику успадкувати престол. Коли ж Клавдiй умер, то вона сховала вiд Рима це, а Бурр умовив вiйська присягнути Нерону, а не Британику. Потiм подвiйна звiстка була вiдразу оголошена народу: Клавдiй мертвий, а цезарем став Нерон. Син же замiсть подяки вiддалився вiд матерi й оточив себе безпутними молодиками
Нерон у вiдповiдь заявляє матерi, що вона привела його на трон напевно вуж не для того, щоб керувати ïм i державою. Адже Риму потрiбний владика, а не володарка, Нерон обвинувачує матiр у змовi проти нього. Агрипина вiдповiдає, що вiн збожеволiв, що все життя свою вона присвятила лише йому. Вона готова вмерти, але попереджає цезаря, що римський народ цього не простить Нерону. Агрипина вимагає, щоб Нерон вiдпустив Британика й не сварився з ним. Той на словах обiцяє все виконати
При зустрiчi з Бурром Нерон говорить йому, що настав час покiнчити iз Британиком, а потiм легко буде приборкати i його матiр. Бурр у жаху, а Нерон заявляє, що не збирається зважати на думку народу й кров йому дарма. Бурр призиває цезаря не вставати на шлях зла, тому що це кривавий шлях — друзi Британика пiднiмуть голову й стануть мстити, розгориться страшна ворожнеча, i в кожному пiдданому цезаревi буде чудитися ворог. Набагато шляхетнiше творити добро. Бурр на колiнах благає Нерона помиритися iз Британиком. Той уступає
До Нерону приходить Нарцис i говорить, що дiстав у вiдомоï в Римi отруйницi Локусти швидкодiюча отрута, щоб отруïти Британика. Нерон коливається, однак Нарцис лякає його тим, що Британик може довiдатися про отруту й почне мстити. Нерон вiдповiдає що не хоче прослить братовбивцею. Нарцис же призиває цезаря бути вище добра й зла й нi вiд кого не залежати — робити лише те, що той уважає потрiбним. Доброта лише свiдчить про слабостi правителя, перед злом же все вiдмiнюються. Якщо Нерон отруïть брата й розведеться iз дружиною, то нiхто в Римi йому слова не скаже. Нерон повинен заткнути роти своïм наставникам Бурру й Сенеке й правити сам
Тим часом Британик повiдомляє Юнiï, що Нерон помирився з ним i скликає на честь цього бенкет. Британик радий, що тепер немає перешкод мiж ним i Юнiєю. Але Юнiя стривожена, вона передчуває лихо. Нерону не можна вiрити, вiн страшний лицемiр, як i його оточення. Вона вважає, що цей бенкет усього лише пастка
З'являється Агрипина й говорить, що Британика вже всi чекають, а цезар хоче пiдняти кубок за ïхню дружбу. Агрипина запевняє Юнiю, що вона домоглася вiд Нерона всього, чого хотiла, що в нього бiльше немає вiд матерi таємниць i що вiн не здатний на зле дiло
Вбiгає Бурр i повiдомляє, що Британик при смертi, що Нерон мистецьки сховав вiд всiх свiй задум i на бенкетi дав Британику чашу з вином, у яке Нарцис поклав отруту. Британик випив за дружбу з Нероном i впав бездиханний. Оточення Нерона спокiйно дивилося на iмператора, а погляд того не захмарився. Нарцис же не мiг сховати своєï радостi. Бурр покинув зал
Агрипина заявляє Нерону, що знає, хто отруïв Британика. Той з показним подивом запитує, про кого вона говорить. Агрипина вiдповiдає — це вiн, Нерон, зробив убивство. Нарцис, Що З'явився, видає цезаря й заявляє, що тому немає потреби приховувати своï справи. Агрипина гiрко дорiкає Нерона в тiм, що цезар обрав собi гiдних пособникiв i настiльки ж гiдно почав з отруєння брата. Тепер черга, видимо, за нею. Але смерть матерi йому даром не пройде — совiсть не дасть спокою, пiдуть новi вбивства й зрештою Нерон впаде жертвою власних лиходiйств Залишившись удвох, Агрипина й Бурр говорять, що ïх чекає смерть i вони до неï готовi — цезар на все здатно. З'являється подруга Агрипини Альбiна й повiдомляє, що Юнiя, довiдавшись про смертi Британика, кинулася на площу до статуï Августа й при народi молила його дозволити ïй стати весталкою й не бути зганьбленоï Нероном. Народ повiв ïï в храм. Нерон не посмiтив втрутитися, але догiдливий
Нарцис спробував перешкодити Юнiï й був убитий юрбою. Побачивши це, Нерон у неспроможнiй лютi повернувся в палац i бродить там. Вiн щось замишляє. Агрипина й Бурр вирiшують ще раз воззвать до совiстi й розсудливостi iмператора заради запобiгання зла
А. П. Шишкiн