Боротьба за життя в романi Робiнзона Крузо

Малопривабливi властивостi Робiнзона-дiлка вiдступають на заднiй план,
коли Дефо з поетичним натхненням описує його боротьбу за життя на
безлюдному островi, його працьовитiсть, завзятiсть, винахiдливiсть.
Немає такого, на перший погляд непосильного, справи, якого
Робiнзон не зумiв би довести до кiнця! Бiльше чотирьох мiсяцiв вiн
витрачає на обнесення частоколом свого житла, майже пiвроку
працює над спорудженням пироги, яку терпляче видовбує з
величезного стовбура, i лише потiм з прикрiстю переконується, що
ïï не зрушити з мiсця. Близько двох мiсяцiв йде на
виготовлення глиняного посуду: виявилося, не так-то просто навчитися
надавати неслухняною глинi потрiбну форму i обпалювати ïï на
вогнi!
Захоплюючий iнтерес розповiдi постiйно пiдтримується тим, що читач
в кожному окремому випадку дiзнається не про готовий результатi
трудових зусиль героя, а вводиться в самий процес роботи — вiд
задуму до завершення будь-якоï справи. Робiнзон нiколи не
задовольняється досягнутим. Як справжнiй людина в справжньому,
високому розумiннi цього слова, вiн завжди шукає щось нове, завжди
винаходить, будує, удосконалює своï знання та навички,
працює не покладаючи рук, i його творчу працю незмiнно приносить
добрi плоди. Саме цi кращi людськi якостi Робiнзона роблять його таким
привабливим для нових i нових поколiнь читачiв. Неминущу цiннiсть роману
Дефо зазначив Юлiус Фучiк у статтi про дитячу лiтературi: Робiнзон Крузо
… це книга пристрасного захоплення працею, процесом працi, i ми
бачимо, що саме ця сторона зробила ïï такою дiєвою i
цiкавою для дiтей; прагнення бути Робiнзоном — це прагнення бути
дослiдником, винахiдником, прагнення трудитися над власними винаходами
… Якщо б ми образно сформулювали вимога до гарноï
дитячоï книжки, ми повиннi були б сказати, — укладає
Фучiк, — що ми хочемо Робiнзона без П'ятницi i без безлюдного
острова, Робiнзона серед мiльйонiв людей, Робiнзона серед мiльйонiв
Робiнзонiв 1.
Робiнзон КрузоДефо породив безлiч безлiч перекладiв, переробок i
наслiдувань — так званих робiнзонад . У робiнзонада
зображується повна мiнливостей трудове життя однiєï
людини чи невеликоï групи людей на безлюдному островi. Лiтература
XVIII столiття була заповнена десятками робiнзонад, написаних пiд
впливом роману Дефо. У кожнiй краïнi i навiть у багатьох провiнцiях
i мiстах з'явилися своï Робiнзони. Вiдомi були, наприклад,
Робiнзони: французька, датська, голландська, грецька, iрландський,
сiлезький, берлiнський, лейпцiгський i т. д. Тiльки в однiй Нiмеччинi до
1760 року налiчувалося близько сорока робiнзонад. У 1762 роцi книга Дефо
вперше була видана росiйською мовою в йеревуоде Якова Трусова, що взяв
за основу французьку переробку роману. Скоротивши текст i переказавши
своïми словами цiлi роздiли, французький перекладач пристосував
твiр до менш пiдготовленiй аудиторiï — по всiй ймовiрностi,
для дiтей. Пристосування це зроблено розумно i тонко. На жаль, важко
встановити, з якого видання перекладав Трусов i що вiн внiс вiд себе.
Книга перевидавалася кiлька разiв. Крiм того, в Росiï XVIII
столiття отримували поширення робiнзонади, перекладенi з нiмецькоï
та французькоï.
Першийй, хто звернув увагу на виховне значення роману Дефо i, можна
сказати, долучив до дитячоï лiтератури, був Жан Жак Руссо. У
педагогiчному романi “Емiль вiн оголосив Робiнзона Крузо книгою,
гiдною протягом довгого часу складати всю бiблiотеку пiдлiтка. Робiнзон
Крузо на своєму островi — один, позбавлений допомоги собi
подiбних i всякого роду знарядь, що забезпечує, проте, собi
прожиток i самозбереження i що досягає навiть деякого добробуту,
— ось предмет, цiкавий для будь-якого вiку, предмет, який рiзними
способами можна зробити цiкавим для дiтей . Тут же Руссо дає
вказiвки, як треба скоротити книгу стосовно до дитячого читання: Цей
роман, З якого ми викинемо все зайве, почнеться корабельною Робiнзона
бiля його острови i скiнчиться появою корабля, який приходить, щоб взяти
його до себе на борт. Ця книга буде служити Емiлю i забавою i настановою
.
Вiдомий нiмецький педагог i письменник I. Г. Каменi переробив роман Дефо
для дiтей, виходячи з вимог Руссо. Його Робiнзон Молодший (1779)
написаний у формi бесiд батька зi своïми дiтьми. Iсторiю Робiнзона
Кампе розбив на 31 вечiр. Побожний вихователь повiдомляє дiтям
кориснi вiдомостi, що розширюють коло знань, i вселяє ïм
повагу до працi. Кожен епiзод з життя Робiнзона на островi є
приводом для повчальних мiркувань — про могутнiсть творця, про
доброзвичайностi, про сiм'ю, ремеслах i т. д. Робiнзон стає
типовим героєм сентиментального роману: вiн часто молиться, плаче
i вiддається благочестивим роздумам.
У росiйськiй перекладi книга Кампе вийшла в 1781 роцi у видавництвi
Новiкова пiд заголовком Новий Робiнзон Крузо, або Пригоди славного
Англiйського мореплавця. Книга витримала багато видань в рiзних
перекладах i переробках i на кiлька десятилiть витiснила з дитячоï
лiтератури Робiнзона Дефо. Мiж тим передова росiйська критика вiддавала
йому рiшуче перевагу перед поганий компiляцiєю Кампе. Цi розмови,
— писав В. Г. Бєлiнський , — … бiльш здатнi
виробити в дiтях нудьгу i вiдраза до моралi, нiж бути для них
повчальний.
Перший, Але далеко не повний переклад Робiнзона Крузо з англiйськоï
першотвору був виконаний П. А. Корсаковим (1842). У 30-40-х роках XIX
столiття продовжували з'являтися численнi переробки та перекази
Робiнзона росiйських та iноземних авторiв, якi зазнали гостроï
критики В. Г. Бєлiнського. Вiн справедливо вважав, що цей твiр
корисно дiтям не тiльки найбагатшою пiзнавальним матерiалом, але й
прикладом волi i мужностi героя, а проте все краще, що є в романi
Дефо, витравлюється невмiлими компiляторами.
У 1862 роцi Робiнзон Крузо був надрукований в короткому переказi одного
з сiльських вчителiв, що виконав доручення Л. М. Толстого. Опитаних
Робiнзон живе здоровоï трудовоï життям на лонi природи i
походить не стiльки на англiйського буржуа, скiльки на росiйського
селянина. Пристосована для яснополянський школярiв, тiльки-но почали
освоювати грамоту, переробка ця вельми довiльна. Згодом Толстой визнав
ïï невдалою, але цiкава сама спроба великого письменника
використовувати книгу Дефо для пропаганди своïх педагогiчних i
моральних iдей. З 1873 року отримує широке поширення переробка
Робiнзона, зроблена дитячою письменницею А. Н. Анненський. У
дореволюцiйнiй Росiï це було чи не найбiльш вдалий виклад
англiйського роману. Робiнзон Крузо i в нашi днi залишається
улюбленою дитячою книгою.