Короткий виклад комедiï Афра Формион

Дiя розвивається в Афiнах. Усе починається монологом раба
Лава; хазяïн його друга Гети, молодий Антифон жениться по любовi й
при зовсiм звичайних обставинах. Давши йде повернути Ґете должок:
тому знадобилися грошi на подарунок молодим. Як бачимо, традицiя
подiбних дарункiв iснувала здавна: збирали подарунковi внески не тiльки
з рiднi й друзiв, але навiть iз рабiв…
Гета повiдомляє Даву, що в мiсто вертаються Демифон i Хремет, старi-
брати. Один — з Киликии, iншоï — з Лемноса. Обоє
вони, ïдучи, доручили Ґете доглядати за ïхнiми синами
Антифоном i Федрией. Але в пiдсумку, виявившись неодноразово битим
молодими хазяями за спроби ïх наставляти, раб змушений був стати
спiльником юнакiв у них любовних справах
Федрия (син Демифона) закохався в арфiстку Памфiловi. Молодий
хазяïн i слуга щодня проводжали ïï в школу й назад. Бував
з ними й Антифон
Один раз, чекаючи арфiстку в цирюльне, вони раптово довiдалися:
неподалiк трапилося нещастя. У бiдноï дiвчини Фании померла мати, i
комусь ïï навiть поховати як треба.
Молодi люди вiдправляються в цей будинок. I Антифон, допомагаючи
сумноï Фании, по вуха в неï закохується. Почуття
виявляється взаємним. Антифон готовий женитися, хоча й
побоюється гнiву батька…
Рятуйте! розумний i всезнаючий парасит (по-древнегречески параситос
— нахлiбник) Формион. Дiвчина залишилася сиротою. А за законом
найближчий родич повинен подбати про ïï замiжжя. I от на
термiново скликаному судовому засiданнi оголошується, що Фания
складається в спорiдненнi з Антифоном. I юнак негайно жениться на
нiй, виконуючи родинний борг iз цiлком природним ентузiазмом. Однак
радiсть затьмарена думкою про швидке повернення батька й дядька, якi
навряд чи схвалять його вибiр. Та й Федрия розумiє, що його любов
до рабинi-арфiстки теж не викличе захвату батькiв…
Тим часом лiтнi брати — уже в гаванi мiста. Гета й Федрия
вмовляють Антифону триматися непохитно й пояснити батькам: женитися його
змусило правосуддя. Ну й почуття теж. За законом, по суду, мол, —
пiдказує йому Федрия. Але легкодухий Антифон боягузливо
залишає сцену, кинувши обом на прощання: Все життя мою й Фанию
довiряю вам!
З'являється Демифон. Вiн у гнiвi. Так, нехай закон. Але —
знехтувати батькiвську згоду й благословення?!
На вiтання Федрии й питання, чи всi добре й чи здорове вiн, Демифон
вiдповiдає: Питання! Прекрасну отут без мене влаштували ви
свадебку!
Гета й Федрия всiма можливими доводами захищають Антифону, що втiк. Але
Демифон упорствует. Так, нехай за законом. Але той же закон надає
право постачити бiдну родичку приданим i видати ïï на сторону.
А так — Який же був змiст уводити в будинок жебрачку?!. I Демифон
вимагає звести його з параситом Формионом — захисником обох
жiнок i непрямим винуватцем цих неприємних для старих братiв подiй
Але Формион спокiйний i впевнений, що йому все вдасться зробити законно
й благополучно: …Фания залишиться / З Антифоном. Всю провину я
знiму й на себе / Зверну всi раздраженье це старече.
Як бачимо, Формион не тiльки розумний, самовпевнений, але й шляхетний
(хоча, бути може, не завжди безкорисливо).
И Формион переходить у настання. Вiн обвинувачує Демифона в тiм,
що вiн кинув у горi бiдну родичку, так ще й сироту. Так, ïï
батько, мов, був небагатий i скромний надмiру, тому пiсля його смертi
нiхто й не згадав про сиротке, усе вiд ïï вiдвернулися. У тому
числi й заможний Демифон…
Але Демифон спокiйний. Вiн упевнений, що подiбних родичiв у нього
немає: це вигадки Формиона. Однак, бажаючи уникнути судового
позову, пропонує: Бери п'ять хв i веди неï iз собою!
Однак Формион i не думає здавати позицiй. Фания замужем за сином
Демифона за законом. I вона ще стане втiхою в старостi обом братам
Три суддiвських радники, досить безглуздi, нерiшуче дають Демифону
гранично суперечливi ради: вiд них користi немає. Але кепськi
справи у Федрии. Звiдник Дорион, не дочекавшись обiцяноï плати за
Памфiловi (ця арфистка-певичка — його рабиня), пообiцяв вiддати
ïï якомусь воïновi, якщо Федрия не принесе грошi. Але де
ж ïх взяти?!
И хоча Антифон поки й сам перебуває в досить критичнiй
ситуацiï, вiн благає Гету допомогти двоюрiдному братовi,
знайти вихiд (тобто грошi!). Тому що закоханий Федрия готовий випливати
за певичкой хоч на край свiтла
брати, ЩоПовернулися, зустрiчаються. Хремет удрученно зiзнається
Демифону, що вiн стривожений i засмучений. Виявляється, на
Лемносе, куди вiн частенько навiдувався пiд прийменником торговельних
справ, у нього була друга дружина. I дочка, небагато моложе Федрии й,
отже, — його зведена сестра
Лемносская дружина приïхала на розшуки чоловiка в Афiни й отут, не
знайшовши його, у горi померла. Десь тут залишилася сиротою i його
дочка…
Тим часом невгамовний Формион по угодi з Гетой робить вигляд, що, якщо
вже нiчого не вийде в Антифону, вiн сам, так i бути, готовий женитися на
Фании. Але, звичайно, одержавши вiд старих вiдступне у виглядi
пристойного приданого. Грошi цi вiн вiдразу передає звiдниковi для
викупу з рабства коханоï Федрии.
Формион, виявляється, знає про лемносской життя Хремета й
тому грає напевно. А ще що не пiдозрює про цьому Хремет
готовий допомогти Демифону грiшми — тiльки б Антифон женився так,
як того хочеться батькам. Взаєморозумiння братiв воiстину
зворушливо.
Антифон, звичайно, у розпачi. Але вiрний раб Гета його заспокоює:
усе влагодиться, усе завершиться до загального задоволення
На сценi з'являється Сопрона — стара годувальниця Фании.
Вона вiдразу довiдається Хремета (правда, на Лемносе вiн мав iм'я
Стильпона) i загрожує викриттям. Хремет благає ïï
поки не робити цього. Але його, природно, цiкавить доля нещасноï
дочки
Сопрона розповiдає, як пiсля смертi господарки вона прибудувала
Фанию — видала замiж за чималого юнака. Молодi живуть саме в тiм
будинку, бiля якого вони зараз коштують
И виявляється, що щасливий чоловiк Антифон — рiдний
племiнник Хремета!
Хремет доручив переговори з Фанией своïй дружинi Навсистрате. I
дiвчина довелася тiєï по душi. Довiдавшись же про колишню
зраду чоловiка, Навсистрата, звичайно, дала волю почуттям, але незабаром
перемiнила гнiв на милiсть: суперниця вже вмерла, життя ж iде
своєю чергою…
Хремет щасливий безмежно: добра доля сама все влаштувала щонайкраще.
Антифон i Фания, природно, теж щасливi. I Демифон згодний женити сина на
новоявленiй племiнницi (так вони, властиво, уже одруженi).
Вiдразу й вiрний раб, що всюди поспiває, Гета: адже в чималому
ступенi завдяки i його зусиллям всi так добре завершилося
А Формион, виявляється, не тiльки розумний i всеведущ, але й
добра, чимала людина: адже на отриманi вiд старих грошi вiн викупив для
Федрии з рабства його арфiстку
Завершується комедiя тим, що Формион одержує запрошення на
святковий обiд у будинок Хремета й Навсистрати.
Ю. В. Шанин