Змiст роману-антиутопiï Бредбери 451њ по фаренгейтовi

Тридцятирiчний пожежник Гай Монтэг — головний герой роману. У
недалекому майбутньому пожежнi команди не будуть боротися з вогнем, а
ïхнiм завданням буде вiдшукувати книги й вiддавати ïхньому
вогню, а також удома тих, хто тримає в них таку крамолу. От уже
десять рокiв Монтэг справно виконує своï обов'язки, не
замислюючись про змiст i причини такого книгоненавистничества. Один раз
вiн зустрiчається iз Клариссой Маклеллан, юноï й романтичной
дiвчиною. Уперше за довгi роки Монтэг розумiє, що людське
спiлкування це щось бiльше, нiж обмiн заученими реплiками. Кларисса
видiляється з маси своïх однолiткiв, якi повально
захоплюються швидкiсною ïздою, спортом, телесерiалами й
розважаються примiтивними атракцiонами в луна-парку. Вона любить природу
i явно випробовує самiтнiсть. Якось Кларисса запитує його:
” чиЩасливi ви?”. Це питання застало Монтэга врасплох. Вiн
замислюється над ïï питанням, i вже по-новому дивиться
на життя, що вiн, як i всi американцi, веде. Американцi ведуть iнерцiйне
бездумне iснування, i Монтэг розумiє, що щастям зто назвати не
можна. Вiн починає вiдчувати навколо себе порожнечу, байдужiсть
навколишнiх
Через якийсь час iз його дружиною Милдред стався нещасний випадок, що
пiдтвердив здогад Монтэга про механiчний, работизированным ïхньому
iснуваннi. Вертаючись додому з роботи, Монтэг застає дружину без
свiдомостi, вона отруïлася снотворним, бажаючи покiнчити зi
своïм життям. По виклику Мантэга приïжджає “швидка
допомога”, технiки-медики оперативно проводять переливання кровi
за допомогою новiтньоï апаратури, а потiм, одержавши покладенi
грошi за роботу, вiддаляються на наступний виклик
Монтэг i Милдред одруженi вже давно, але ïхнiй шлюб став уже
фiкцiєю. Дiтей у них нi, тому що Милдред була проти, i кожний
iснує сам по собi, у кожного своє життя. Милдред живе у
свiтi телесерiалiв, i iз захватом розповiдає про нову витiвку
телевiзiйникiв. Вони розсилають сценарiй чергового серiалу iз
пропущеними рядками, якi повиннi заповнювати самi телеглядачi. Три стiни
вiтальнi будинку Монтэгов виявляють собою величезнi телеекрани, i
Милдред наполягає на тому, щоб вони встановили й четверту
телестiну, нiбито тодi iлюзiя спiлкування з телеперсонажами буде
повноï
Зустрiчi iз Клариссой приводять до того, що Монтэг усе бiльше
замислюється над змiстом свого iснування, i вводить своïх колег-
пожежникiв у знiяковiлiсть своïми питаннями, такими, як, наприклад:
“були адже часи, коли пожежники не спалювали будинку, але,
навпаки, гасили пожежi?”.
Пiд час одного з виïздiв Монтэг випробовує потрясiння вiд
того, що господарка будинку, викрита в зберiганнi забороненоï
лiтератури, вiдмовляється покинути житло, що повинне пiддатися
спаленню, i приймає смерть у вогнi разом зi своïми книгами
Наступного дня пiсля потрясшего його подiï Монтэг почуває, що
не може бiльше йти на свою роботу. Вiн скаржиться па здоров'я, але
Милдред незадоволена порушенням багаторiчного режиму ïхнього
iснування. Бiльше того, вона повiдомляє чоловiка, що Клариссы
немає в живих, вона кiлька днiв назад потрапила пiд автомобiль, i
ïï батьки переïхали в iнше мiсце До Монтэгу
заявляється сто начальник брандмейстер Битти, що запiдозрив
негарне, i хоче упорядкувати забарахливший механiзм Монтэга. Битти
читає своєму пiдлеглому лекцiю про те, що у двадцятому
столiттi книги зменшуються в обсязi, випускаються тiльки скороченi
видання. Потiм добутку класикiв скорочуються до пятнадцатиминутной
передачi. Потiм ще бiльше, з дитячоï вiдправляються' вiдразу в
коледж, “а потiм назад у дитячу”.
За допомогою такого вiдношення до книги створюється суспiльство,
де особистостi немає мiсця, де людьми можна манiпулювати, як
марiонетками, як звичайними механiзмами
“Ми все повиннi бути однаковими. Не вiльними й рiвними вiд
народження, як сказано в конституцiï, а… просто однаковими.
Нехай всi люди стануть схожi один на одного як двi краплi води, тодi
вага будуть щасливi, тому що не буде велетнiв, поруч iз якими iншi
вiдчують свою незначнiсть” — такими словами
намагається переконати брандмейстер Монтэга.
“Книга — це заряджена рушниця в будинку в сусiда. Спалити
ïï. Розрядити рушниця. Треба приборкати людський розум. Почiм
знати, хто завтра стане мiшенню для начитаноï людини”. Але
Монтэг розумiє, що вiн зайшов уже занадто далеко, щоб податися на
вселяння Битти, вiн уже зберiгає в будинку книги, узятi ïм iз
приреченого на спалення будинку. Вiн зiзнається в цьому Милдред i
пропонує разом прочитати й обговорити ïх, але дружина
вiдмовляється
Монтэг починає шукати однодумцiв, i знайомиться iз професором
Фабером, давно вже взятого на замiтку пожежниками. Фабер став довiряти
Моптэгу, i дiлиться з ним планами по поновленню друкарства, нехай навiть
малих тиражiв. Над Америкою нависла погроза атомноï вiйни, хоча це
було вже двiчi, але Фабер припускає, що пiсля третього зiткнення
американцi одумаються й вiдчують потребу в книгах, забувши про
телебачення. На прощання Фабер дає Монтэгу мiнiатюрний приймач, що
мiститься в юшцi. Це не тiльки забезпечує зв'язок мiж новими
союзниками, але й дозволяє Фаберу одержувати iнформацiю про те, що
дiється у свiтi пожежникiв, вивчати його й аналiзувати сильнi й
слабкi сторони супротивника
Вiйськова погроза стає усе бiльше реальноï, по радiо й ТВ
повiдомляють про мобiлiзацiю мiльйонiв американцiв. Але ще ранiше в
будинку Монтэга вибухає скандал через те, що вiн намагається
зацiкавити свою дружину i ïï подруг книгами. Моп-Тэг iде на
роботу, i вiдправляється на наступний виклик, цього разу ïх
викликали в його власний будинок. Милдред доповiла щодо книг куди
потрiбно. Але ïï донос спiзнився, подруги виявили бiльше
моторностi
За розпорядженням Битти Монтэг власноручно вiддає вогню книги й
будинок. Але потiм Битти виявляє передавач, яким користувалися для
зв'язку Фабер i Монтэг. Щоб уберегти свого товариша вiд
неприємностей, Монтэг направляє шланг вогнемета на Битти,
потiм на двох iншi пожежникiв