Бережемо нашу Землю!

Ми живемо в епоху бурхливого розвитку цивiлiзацiï. Небаченими дотепер швидкими темпами йде рiст бiльших i малих мiст, розширюється промислове будiвництво, збiльшується кiлькiсть населення, зростає експлуатацiя всiх природних ресурсiв. У зв'язку iз цим охорона навколишнього середовища стала для людства однiєï з найважливiших, злободенних проблем
Прозоре чисте повiтря, блакитнi рiки, озера, джерела, величнi лiси, що цвiтуть гаï, захищенi вiд водноï й вiтровоï ерозiï поля — все це величезне багатство може зникнути, якщо людство не отямиться. Багатогранно використовуючи природнi ресурси для потреб суспiльства, нам необхiдно дiяти так, щоб не завдати шкоди, а навпаки, всебiчно полiпшувати й збiльшувати можливостi природи. Ми повиннi жити не тiльки сьогоднiшнiми потребами, а й пiклуватися про стан природи завтрашнього й майбутнього днiв.
Люби природу не як символ
Душi своєï,
Люби природу не для себе,
Люби для ïï
(Г. Рильськ)
Здавна люди ставилися до природи з повагою (первiснi люди навiть обожнювали ïï, надiляючи безжиттєвi предмети, наприклад, камiнь, душею). А як щедро оспiвана вона в народнi пiснях
Мiсяць на небi, зiрочки сiяють,
Тихо по морю човен пливе.
У човнi дiвчина пiсню спiває, А козак чує, серденько вмирає
Люди часто забувають або, скорiше, не зауважують того, наскiльки щедра наша Земля: рослини й дерева дають нам можливiсть дихати чистим повiтрям, полючи годують нас хлiбом i овочами, водоймища — рибою, на лугах пасуться тварини, якi дають молоко, м'ясо, вовна. Але чутно вже першi дзвiночки, якi можуть перетворитися в могутнi набатнi дзенькоти: iз Днiпра виловлюють риб-мутантiв, з'являються овочi ненормальних розмiрiв. Не говорячи вже про те, що щороку десятки, якщо не сотнi видiв рослин i тварин попадаються в Червону Книгу, тобто ïм загрожує небезпека повного зникнення. А скiльки ïх уже зникло…
Необхiдно пам'ятати про те, що людина — лише один з видiв живих iстот на Землi, i якась маленька комашка має не менше прав на життя, чим людина, а може, i бiльше, тому що жодне тварини не наносить стiльки шкоди навколишньому середовищу, як це робить людина
Чому хвилюються народи
И люди замишляють зло?
Хто ïм сказав: Вiнцям природи?
Хiба для них ïï чоло?
(Л. Костенко)
И, здається, Земля надсилала людству вже багато застережень: Хiросiма й Нагасакi, Чорнобильська катастрофа!… Зараз вiдбувається руйнування озонового шару, людству (i всiєï Землi) загрожує глобальне потеплiння, i все це неминуче вiдiб'ється на кожному з нас. Ми не можемо не зауважувати, що з кожним роком збiльшується кiлькiсть людей, якi страждають вiд смертельних хвороб, такi, як рак i СНIД, i вмирають вiд них, а лiкарi й ученi дотепер не виявили причин виникнення цих хвороб i способiв ïхнього лiкування. Невже й це не може припинити наше недбале поводження до природи?!
Кожний з нас повинен чiтко усвiдомити, що ми не можемо просто закрити очi на проблеми екологiï, якi загрожують нашому життю й життю майбутнiх поколiнь. Своє посильне внесення може зробити кожний: хоча б не засмiчувати землю, по якiй ходимо, посадити принаймнi одне деревце, вибудувати шпакiвню навеснi. Звичайно, це небагато, але, можливо, якщо кожна людина почне шанобливо ставитися до навколишнього середовища, нам удасться неï зберегти, а може, i вiдновити
Давайте зробимо всi, щоб нашi дiти й онуки дихали пахощами квiтiв, чули спiв птахiв у лiсах, ходили по м'якiй травичцi, любувалися сходом сонця. Давайте залишимо ïм у спадщину чисту й прекрасну Землю!