Бережемо нашу Землю!

Ми живемо в епоху бурхливого розвитку цивiлiзацiï. Небаченими
дотепер швидкими темпами йде рiст бiльших i малих мiст,
розширюється промислове будiвництво, збiльшується кiлькiсть
населення, зростає експлуатацiя всiх природних ресурсiв. У зв'язку
iз цим охорона навколишнього середовища стала для людства
однiєï з найважливiших, злободенних проблем
Прозоре чисте повiтря, блакитнi рiки, озера, джерела, величнi лiси, що
цвiтуть гаï, захищенi вiд водноï й вiтровоï ерозiï
поля — все це величезне багатство може зникнути, якщо людство не
отямиться. Багатогранно використовуючи природнi ресурси для потреб
суспiльства, нам необхiдно дiяти так, щоб не завдати шкоди, а навпаки,
всебiчно полiпшувати й збiльшувати можливостi природи. Ми повиннi жити
не тiльки сьогоднiшнiми потребами, а й пiклуватися про стан природи
завтрашнього й майбутнього днiв.
Люби природу не як символ
Душi своєï,
Люби природу не для себе,
Люби для ïï
(Г. Рильськ)
Здавна люди ставилися до природи з повагою (первiснi люди навiть
обожнювали ïï, надiляючи безжиттєвi предмети, наприклад,
камiнь, душею). А як щедро оспiвана вона в народнi пiснях
Мiсяць на небi, зiрочки сiяють,
Тихо по морю човен пливе.
У човнi дiвчина пiсню спiває, А козак чує, серденько
вмирає
Люди часто забувають або, скорiше, не зауважують того, наскiльки щедра
наша Земля: рослини й дерева дають нам можливiсть дихати чистим
повiтрям, полючи годують нас хлiбом i овочами, водоймища — рибою,
на лугах пасуться тварини, якi дають молоко, м'ясо, вовна. Але чутно вже
першi дзвiночки, якi можуть перетворитися в могутнi набатнi дзенькоти:
iз Днiпра виловлюють риб-мутантiв, з'являються овочi ненормальних
розмiрiв. Не говорячи вже про те, що щороку десятки, якщо не сотнi видiв
рослин i тварин попадаються в Червону Книгу, тобто ïм
загрожує небезпека повного зникнення. А скiльки ïх уже
зникло…
Необхiдно пам'ятати про те, що людина — лише один з видiв живих
iстот на Землi, i якась маленька комашка має не менше прав на
життя, чим людина, а може, i бiльше, тому що жодне тварини не наносить
стiльки шкоди навколишньому середовищу, як це робить людина
Чому хвилюються народи
И люди замишляють зло?
Хто ïм сказав: Вiнцям природи?
Хiба для них ïï чоло?
(Л. Костенко)
И, здається, Земля надсилала людству вже багато застережень:
Хiросiма й Нагасакi, Чорнобильська катастрофа!… Зараз
вiдбувається руйнування озонового шару, людству (i
всiєï Землi) загрожує глобальне потеплiння, i все це
неминуче вiдiб'ється на кожному з нас. Ми не можемо не
зауважувати, що з кожним роком збiльшується кiлькiсть людей, якi
страждають вiд смертельних хвороб, такi, як рак i СНIД, i вмирають вiд
них, а лiкарi й ученi дотепер не виявили причин виникнення цих хвороб i
способiв ïхнього лiкування. Невже й це не може припинити наше
недбале поводження до природи?!
Кожний з нас повинен чiтко усвiдомити, що ми не можемо просто закрити
очi на проблеми екологiï, якi загрожують нашому життю й життю
майбутнiх поколiнь. Своє посильне внесення може зробити кожний:
хоча б не засмiчувати землю, по якiй ходимо, посадити принаймнi одне
деревце, вибудувати шпакiвню навеснi. Звичайно, це небагато, але,
можливо, якщо кожна людина почне шанобливо ставитися до навколишнього
середовища, нам удасться неï зберегти, а може, i вiдновити
Давайте зробимо всi, щоб нашi дiти й онуки дихали пахощами квiтiв, чули
спiв птахiв у лiсах, ходили по м'якiй травичцi, любувалися сходом сонця.
Давайте залишимо ïм у спадщину чисту й прекрасну Землю!