ЧиМоже бути шлях до визнання легенею?

Навряд чи шлях до визнання й слави може бути легенею. За всiх часiв
людин по-справжньому цiнував лише те, що давалося iз працею, що вимагало
значних зусиль. Можна згадати стародавню притчу про парубка, що не хотiв
працювати й чекав смертi свого батька, щоб одержати спадщину. Тодi
батько вiдправив його на заробiтки. Двiчi мати, жалуючи свого ледаря-
сина, давала йому грошi, щоб той сказав батьковi, що заробив ïх
сам. I двiчi батько кидав ïх у вогонь. На третiй раз синовi
довелося заробити грошi самому. I коли батько знову жбурнув ïх у
вогонь, син з лементом кинувся за ними й, обпалюючи руки, вихопив грошi
з полум'я. Тiльки тодi батько повiрив у те, що вони заробленi сином. Так
i в будь-якiй дiяльностi ми бiльше пишаємося тим, що
дiстається нам тяжкою працею Приклад Софiï Ковалевской
— яскраве тому пiдтвердження. Не досить тiльки народитися
талановитим. Потрiбно ще виявити надзвичайну наполегливiсть, терпiння й
силу духу в досягненнi поставленоï мети. Та й сама постановка мети
— перший крок на шляху до досягнення успiху