Бережiть наш безцiнний дарунок — мовлення! (мiркування)
Спочатку було Слово… Так починається книга книг —Бiблiя. Саме в словi бере весь свiй початок. Сьогоднi ми не
надаємо слову такого великого значення, як у стародавностi. Людина
мало стурбована тим, як вiн говорить. Йому важливiше те, що вiн
говорить. Важливо передати в словi побiльше iнформацiï. Наше
мовлення стало одноманiтноï, неемоцiйноï, у нiй багато
вульгаризмiв, а те й недрукованих слiв i виражень
Серед молодi зараз дуже популярна своя особлива мова . Його називають
молодiжним сленгом, або жаргоном. Менi здається, що такi нашi
слiвця, як врубатися, замолодь, прикид, вiдморожений i iншi, потрiбнi
iнодi як протест проти стандартностi, язикових штампiв, проти
словесноï пишностi й марнослiв'я
Iнодi хочеться спiлкуватися зi своïми однолiтками так, щоб дорослi
не проникали в мир наших iнтересiв, хочеться просто побалакати про
своєму на своєму мовi Але набiр слiв молодiжного сленгу
невеликий. Деякi вченi-фiлологи затверджують, що, якщо людина постiйно
користується такою мовою, вона дурнiє, навiть голос його не
розвивається, а стає монотонним, втрачаючи своє
звукове рiзноманiття
Людинi, щоб виразити складний мир своєï душi, потрiбний цiлий
мир слiв, а не тiсне коло сленгу. I рука тягнеться до томика Пушкiна,
Блоку, Толстого. От уже де дивне Царство Слова! Починаєш по-новому
розумiти значення бiблiйного рядка: Спочатку було Слово… Прекраснi
слова наповнюють нашi душi високими почуттями. А ще в словi вiдбита
Iсторiя . От як писав про слово великий письменник И. А. Бунiн:
Мовчать гробницi, мумiï й кiстки, — Лише слову життя дане: Iз
древньоï тьми, на свiтовому цвинтарi, Звучать лише Письмена
