Бережiть наш безцiнний дарунок — мовлення! (мiркування)

Спочатку було Слово… Так починається книга книг — Бiблiя. Саме в словi бере весь свiй початок. Сьогоднi ми не надаємо слову такого великого значення, як у стародавностi. Людина мало стурбована тим, як вiн говорить. Йому важливiше те, що вiн говорить. Важливо передати в словi побiльше iнформацiï. Наше мовлення стало одноманiтноï, неемоцiйноï, у нiй багато вульгаризмiв, а те й недрукованих слiв i виражень
Серед молодi зараз дуже популярна своя особлива мова . Його називають молодiжним сленгом, або жаргоном. Менi здається, що такi нашi слiвця, як врубатися, замолодь, прикид, вiдморожений i iншi, потрiбнi iнодi як протест проти стандартностi, язикових штампiв, проти словесноï пишностi й марнослiв'я
Iнодi хочеться спiлкуватися зi своïми однолiтками так, щоб дорослi не проникали в мир наших iнтересiв, хочеться просто побалакати про своєму на своєму мовi Але набiр слiв молодiжного сленгу невеликий. Деякi вченi-фiлологи затверджують, що, якщо людина постiйно користується такою мовою, вона дурнiє, навiть голос його не розвивається, а стає монотонним, втрачаючи своє звукове рiзноманiття
Людинi, щоб виразити складний мир своєï душi, потрiбний цiлий мир слiв, а не тiсне коло сленгу. I рука тягнеться до томика Пушкiна, Блоку, Толстого. От уже де дивне Царство Слова! Починаєш по-новому розумiти значення бiблiйного рядка: Спочатку було Слово… Прекраснi слова наповнюють нашi душi високими почуттями. А ще в словi вiдбита Iсторiя . От як писав про слово великий письменник И. А. Бунiн:
Мовчать гробницi, мумiï й кiстки, — Лише слову життя дане: Iз древньоï тьми, на свiтовому цвинтарi, Звучать лише Письмена