Живопис на склi

чиБачили ви коли-небудь iкони на склi? Якi дзвiнкi фарби, нiжнi,
прозорi! Такi iкони не були призначенi для церкви — у нiй були
iншi iкони, на дошках, прикрашенi басмою. Iкони на склi бiльше простi,
бiльше легенi — вони були чудовою частиною iнтер'єра
будинку. Першi зразки такого живопису досягають часiв Вiзантiï й
Рима. В XVIII сторiччi це мистецтво розвилося в Румунiï,
Словаччинi, Польщi, Украïнi. Iкона на склi стала частиною саме
народного мистецтва, у нiй вiдбилися свiтогляд, смаки, побут
украïнцiв, вона з'єднала фантастичну й реальне, казку й
сучаснiсть.
Зреди украïнських iкон на склi переважають образи любимейший
святих украïнцiв: святi Микола, Юрiй, Iлля, Петро й Павло,
Богородиця з дитятком Христом — всi яскравi, наïвнi, веселi.
Для таких iкон спочатку використовували гутное стекло, згодом i
фабричне. По-перше, наносився на скло контур малюнка — пером або
кистю.
Теми для своïх робiт Iван Сколоздра брав з життя, казок,
пiсень, з побуту народу, iсторичного минулого. Композицiя Слава не вмре,
не поляже — епiчна iсторiя козацтва, три iпостасi життя. У нижнiй
частинi зображення — степова кам'яна баба, бiля ïï нiг
лежить убитий козак. Поруч осiдланий кiнь. Вiн втратив свого вершника
назавжди. У центральнiй частинi картини — кобзар,, що сидить на
пагорбi-могилi, покритому квiтами й кущами червоноï калини. Навколо
бiлi хатки, церкви, тополi — тихе лагiдне буття. Далi —
образ непохитноï волi народу, обрису могутньоï мiцностi, що
височiє, як символ сили козацькоï. У верхнiй частинi —
синє-синє небо, яким, як по чистому полю, мчаться на конях
козаки з пiднятими списами й шаблями. Це добуток —
своєрiдний козацький епос, що оспiвує смерть героя й
козацький рай, куди попадається душа хороброго воïна по
смертi. Картина Звiльнення невiльникiв — це iлюстрацiя добре
знаних iсторичних дум. Строката панорама Царгорода, його рiзнобарвнi
вiтражi, вежi й макiвки iз золотим пiвмiсяцем — все це Туреччина.
До самих ворiт мiста пiдпливають зухвалi козацькi чайки з пушками,
поспiшаючи звiльнити своïх побратимiв. У синiм небi летять бiлi
лелеки, символ рiдноï домiвки, Батькiвщини.
Твiр Iвана Сколоздри В'язниця навiяно образами М. Крокувала. За
стiнами, у тiсному дворi зiбралися вiдвiдувачi з передачами, але ворота
зачиненi. I тiльки любов пiднiмає одну з вiдвiдувачок у зв'язанiй
спiдницi до самого вiконця коханого, разом з кошиком i мiшком за
плечима. Вона пливе в повiтрi, казково й неповторно, обiймаючи закоханою
душею в'язня за ґратами…
Серед добуткiв художника є цiкавi iлюстрацiï побуту
украïнцiв. Сiдає тихе сонечко, дiвчини на березi рiки
пускають за водою вiночки з вогниками — це На Iвана Купала. Хлопцi
й дiвчини зiйшлися у веселому танцi, музики виграють на сопiлцi, скрипцi
й кобзi — це Коломийка. Спiвають дiвки й хлопцi, носять iз собою
Козу i Зiрку Вiфлеємську. Снiг голубой, мiсячна нiч, небо все в
бiльших зiрках, так i чуєш Щедрик-Ведрик, щедривочка... Ця
композицiя має назву Рiк Новий народився. Весела й затишна Мамина
свiтлиця — iз чистою скатертиною на столi, тканими дорiжками,
соняшниками, рушниками, портретами украïнських святих Франко й
Шевченко .
Образи вiдомих украïнських поетiв надихнули И. Сколоздру на
створення таких робiт, як Т. Г. Шевченко пiд тополею, Менi тринадцятий
минула, Катерина, Маруся Чурай , Пам'ятi Ивасюка, Стояла я й слухала
весну (Леся Украïнка). Вiдомi украïнськi пiснi дали назва
добуткам И. Сколоздри Ой у поле ланок, Подоляночка, Коли розводяться
двоє, Ой у гаï зелененькому, Ой, кум до куми доглядав…
Iдеальний мир зелених полiв, квiток, дерев, музики, свят — Iван
Сколоздра подарував нам щастя дитячого сприйняття украïнськоï
культури.