Живопис на склi

чиБачили ви коли-небудь iкони на склi? Якi дзвiнкi фарби, нiжнi, прозорi! Такi iкони не були призначенi для церкви — у нiй були iншi iкони, на дошках, прикрашенi басмою. Iкони на склi бiльше простi, бiльше легенi — вони були чудовою частиною iнтер'єра будинку. Першi зразки такого живопису досягають часiв Вiзантiï й Рима. В XVIII сторiччi це мистецтво розвилося в Румунiï, Словаччинi, Польщi, Украïнi. Iкона на склi стала частиною саме народного мистецтва, у нiй вiдбилися свiтогляд, смаки, побут украïнцiв, вона з'єднала фантастичну й реальне, казку й сучаснiсть.
Зреди украïнських iкон на склi переважають образи любимейший святих украïнцiв: святi Микола, Юрiй, Iлля, Петро й Павло, Богородиця з дитятком Христом — всi яскравi, наïвнi, веселi. Для таких iкон спочатку використовували гутное стекло, згодом i фабричне. По-перше, наносився на скло контур малюнка — пером або кистю.
Теми для своïх робiт Iван Сколоздра брав з життя, казок, пiсень, з побуту народу, iсторичного минулого. Композицiя Слава не вмре, не поляже — епiчна iсторiя козацтва, три iпостасi життя. У нижнiй частинi зображення — степова кам'яна баба, бiля ïï нiг лежить убитий козак. Поруч осiдланий кiнь. Вiн втратив свого вершника назавжди. У центральнiй частинi картини — кобзар,, що сидить на пагорбi-могилi, покритому квiтами й кущами червоноï калини. Навколо бiлi хатки, церкви, тополi — тихе лагiдне буття. Далi — образ непохитноï волi народу, обрису могутньоï мiцностi, що височiє, як символ сили козацькоï. У верхнiй частинi — синє-синє небо, яким, як по чистому полю, мчаться на конях козаки з пiднятими списами й шаблями. Це добуток — своєрiдний козацький епос, що оспiвує смерть героя й козацький рай, куди попадається душа хороброго воïна по смертi. Картина Звiльнення невiльникiв — це iлюстрацiя добре знаних iсторичних дум. Строката панорама Царгорода, його рiзнобарвнi вiтражi, вежi й макiвки iз золотим пiвмiсяцем — все це Туреччина. До самих ворiт мiста пiдпливають зухвалi козацькi чайки з пушками, поспiшаючи звiльнити своïх побратимiв. У синiм небi летять бiлi лелеки, символ рiдноï домiвки, Батькiвщини.
Твiр Iвана Сколоздри В'язниця навiяно образами М. Крокувала. За стiнами, у тiсному дворi зiбралися вiдвiдувачi з передачами, але ворота зачиненi. I тiльки любов пiднiмає одну з вiдвiдувачок у зв'язанiй спiдницi до самого вiконця коханого, разом з кошиком i мiшком за плечима. Вона пливе в повiтрi, казково й неповторно, обiймаючи закоханою душею в'язня за ґратами…
Серед добуткiв художника є цiкавi iлюстрацiï побуту украïнцiв. Сiдає тихе сонечко, дiвчини на березi рiки пускають за водою вiночки з вогниками — це На Iвана Купала. Хлопцi й дiвчини зiйшлися у веселому танцi, музики виграють на сопiлцi, скрипцi й кобзi — це Коломийка. Спiвають дiвки й хлопцi, носять iз собою Козу i Зiрку Вiфлеємську. Снiг голубой, мiсячна нiч, небо все в бiльших зiрках, так i чуєш Щедрик-Ведрик, щедривочка... Ця композицiя має назву Рiк Новий народився. Весела й затишна Мамина свiтлиця — iз чистою скатертиною на столi, тканими дорiжками, соняшниками, рушниками, портретами украïнських святих Франко й Шевченко .
Образи вiдомих украïнських поетiв надихнули И. Сколоздру на створення таких робiт, як Т. Г. Шевченко пiд тополею, Менi тринадцятий минула, Катерина, Маруся Чурай , Пам'ятi Ивасюка, Стояла я й слухала весну (Леся Украïнка). Вiдомi украïнськi пiснi дали назва добуткам И. Сколоздри Ой у поле ланок, Подоляночка, Коли розводяться двоє, Ой у гаï зелененькому, Ой, кум до куми доглядав… Iдеальний мир зелених полiв, квiток, дерев, музики, свят — Iван Сколоздра подарував нам щастя дитячого сприйняття украïнськоï культури.