Есе на тему: Iм'я Олександра Невського

Є iмена, якi нiколи не забуваються, навпроти, — чим далi
розвивається iсторичне життя народу, тим яскравiше, свiтлiше
стає в пам'ятi потомства моральний вигляд тих дiячiв, якi,
вiддавши всi сили на служiння своєму народу, встигли зробити йому
iстотнi послуги. Такi дiячi стають улюбленими народними героями,
становлять його нацiональну славу, ïхнi подвиги прославляються в
пiзнiших сказаннях i пiснях.
Це як би маяк на iсторичному обрiï, що висвiтлює й
направляє весь подальший iсторичний шлях народу. Ще вище значення
тих дiячiв, життя яких опромiнюється ореолом святостi, якi вмiли
робити справу служiння своєму народу в догоду Боговi. Тодi вони
стають ангелами-хоронителями свого народу, предстателями за нього перед
Богом, до них у важкi часи звертається народ з молитвою про
допомогу, ïхньому небесному захисту приписує щасливi
подiï й випадки рятування вiд рiзних нещасть.
Навряд чи у всiй росiйськiй iсторiï найдеться бiльше вiдома й
суперечлива особистiсть, чим Олександр Невський. I це не дивно, тому що
справжнiй його образ схований завiсою мiфiв, створених офiцiозною
iсторiографiєю, у пiдсумку признавшей за князем двi заслуги:
забезпечення безпеки пiвнiчно-захiдних границь Русi й зм'якшення тягот
монголо-татарського ярма
Сучасники Невського не видiляли якось особливо його, безсумнiвно, що
видаються
перемоги в нескiнченнiй низцi прикордонних зiткнень iз нiмцями, шведами,
датчанами й литовцями. Навiть, навпаки, через чверть столiття пiсля
Льодового побоïща лiтописець записав про случившуюся тодi битву, що
“нi батьки, нi дiди нашi не видали такоï жорстокоï
сiчi”. Однак у бiльше пiзнi часи саме вiйськовi трiумфи князя
зробили його символом вiрного курсу проведеноï державноï
полiтики
Я думаю, що Олександр Невський показав росiйському народу, що є в
них ще сила для захисту Батькiвщини. Якби не вiн Новгородська земля не
впала б у залежнiсть вiд Золотоï Орди, а була б роздiлена мiж
нiмцями, литовцями, шведами. Оскiльки Русь пiд час правлiння Олександра
в Новгородi була ослаблена, i питомi князiвства зализували рани пiсля
навали Батия. Новгороду не допомiг би нiхто, а сили, точнiше вмiння
вести бiй, у них не було. Хто знає, чим би закiнчилися
протистояння росiйського народу проти баскакiв, якби не великий характер
Олександра Невського Iм'я Олександра Невського — одне iз самих
славних в iсторiï нашоï краïни. I не тiльки славних, але
що, мабуть, ще значнiше,- одне з найяснiшим i улюблених росiйським
народом. Героïв наша iсторiя дала чимало, але майже нiкого з них не
згадують нащадки з таким теплим почуттям, як Олександра. Вiн багато
потрудився для Росiйськоï землi й мечем i головою — внесок
його в будiвництво Росiйськоï держави безцiнний.
Як полководець вiн по праву може шануватися великим, тому що за все
своє життя не програв жодного бою, з малими силами перемагав
найсильнiших i в дiях своïх сполучив вiйськову генiальнiсть iз
особистою вiдвагою. Але є щось, що робить йому особливу честь: у
ту похмуру епоху невпинних мiжусобних воєн меч його жодного разу
не почервонився росiйською кров'ю, i iм'я його не заплямоване участю в
жоднiй усобице. Може бути, саме це, пiдсвiдомо запам'ятавшись у народнiй
пам'ятi, i створило йому таку добру славу.
Князь Олександр Невський залишив яскравий слiд i росiянцi iсторiï
як iсторична особистiсть, полководець i дипломат.
Як державний чоловiк вiн великий не менш, тому що зумiв правильно
орiєнтуватися в надзвичайно важкiй i складнiй обстановцi,
створеноï татарською навалою, i першим стати на той єдино
вiрний шлях, iдучи по якому його спадкоємцi й нащадки —
князi московськi прийшли до единодержавию й до перемоги над Ордою. А для
того щоб пiти проти плину й свiдомо обрати саме цей шлях,- тодi
казавшийся таким невдячним,- потрiбно було мати винятковi якостi розуму
й духу
Чотири з невеликим десятка рокiв життя Олександра Невського це згусток
виняткових по важливостi для Русi подiй, у яких багато чого визначилося
його талантом полководця, адмiнiстратора й дипломата
Все життя благовiрного князя Олександра Ярославовича було присвячено
служiнню своïй Батькiвщинi. Своею безприкладну хоробрiстю й
вiйськовими доблестями вiн зберiг землю вiд домагань заходу…:
силою м'яча й мудрiстю охоронив вiн православну церкву…;
обережнiстю й мудрiстю правительственною дiяльнiстю полегшив вiн
татарське важке ярмо, дав можливiсть росiйським людям спокiйнiше його
переносити, пiдтримав у них вiру в могутнiсть Русi, вселив надiю на
кращi часи
Я думаю, що Росiя зробила правильний вибiр, назвавши Iм'я Росiï
Олександра Невського