Людина, цивiлiзацiя, земля

Людина — це частина природи. У результатi розвитку цивiлiзацiï людина стала сильнiше й уявив себе вище природи. Чи має право вiн так робити? Адже харчується: вiн плодами земними: спустошує надра землi; вирубує лiсу — фiльтри повiтря; дихає киснем, викидав в атмосферу тонни шкiдливих хiмiчних речовин; п'є воду, у яку зливаються заводськi вiдходи, харчується продуктами, вирощеними на отруєнiй землi. Або часто хто-небудь iз нас замислюється, а чи надовго вистачить земних ресурсiв при такому ïх безладному й iнтенсивному використаннi? Кожний думає: А, на моє життя вистачить!. И сильно дивується, коли в його краïнi, у його мiстi, на його вулицi вiдбуваються катастрофи: могутнi розливи зносять удома або ж вони йдуть пiд землю; рвуться труби каналiзацiï, i смердючi потоки несуться в рiку, озеро або в море, курорти закриваються, i пити воду ще довго не можна; вибухають АЕС, i земля дарує нам мутантiв Люди, у погонi за престижнiстю й грошима, винищили багато тварин, деякi види яких уже неможливо вiдновити, або ж залишилися одиницi в деяких заповiдниках. Невже важко зрозумiти, що є хижак i травоïдне тварини? Хижак, переслiдуючи тварин, хоче одного — наïстися. Вiн не вб'є бiльше, нiж йому потрiбно. I в цьому є гармонiя, рiвноваги. Людина ж знищує все, що бачить, йому потрiбно усе бiльше й бiльше, вiн iде семимильними кроками до своєï загибелi. Оглядитеся навколо, подивитеся на мир, зрозумiйте, що наша планета iснує не для одноразового використання