Людина, цивiлiзацiя, земля

Людина — це частина природи. У результатi розвитку
цивiлiзацiï людина стала сильнiше й уявив себе вище природи. Чи
має право вiн так робити? Адже харчується: вiн плодами
земними: спустошує надра землi; вирубує лiсу — фiльтри
повiтря; дихає киснем, викидав в атмосферу тонни шкiдливих
хiмiчних речовин; п'є воду, у яку зливаються заводськi вiдходи,
харчується продуктами, вирощеними на отруєнiй землi. Або
часто хто-небудь iз нас замислюється, а чи надовго вистачить
земних ресурсiв при такому ïх безладному й iнтенсивному
використаннi? Кожний думає: А, на моє життя вистачить!. И
сильно дивується, коли в його краïнi, у його мiстi, на його
вулицi вiдбуваються катастрофи: могутнi розливи зносять удома або ж вони
йдуть пiд землю; рвуться труби каналiзацiï, i смердючi потоки
несуться в рiку, озеро або в море, курорти закриваються, i пити воду ще
довго не можна; вибухають АЕС, i земля дарує нам мутантiв Люди, у
погонi за престижнiстю й грошима, винищили багато тварин, деякi види
яких уже неможливо вiдновити, або ж залишилися одиницi в деяких
заповiдниках. Невже важко зрозумiти, що є хижак i травоïдне
тварини? Хижак, переслiдуючи тварин, хоче одного — наïстися.
Вiн не вб'є бiльше, нiж йому потрiбно. I в цьому є гармонiя,
рiвноваги. Людина ж знищує все, що бачить, йому потрiбно усе
бiльше й бiльше, вiн iде семимильними кроками до своєï
загибелi. Оглядитеся навколо, подивитеся на мир, зрозумiйте, що наша
планета iснує не для одноразового використання