Бiографiчнi вiдомостi. Юрiй Яновський (1902 — 1954)
Ю Рiй Iванович Яновський — митець широкого дiапазону —прозаïк, поет, драматург, пуб-
Бiографiчнi вiдомостi
27 серпня 1902 р. — народився в с. Майєровому на
Єлисаветградщинi в заможнiй селянськiй родинi.
3 6-ти рокiв навчання в Нечаïвськiй парафiяльнiй школi.
3 1911 р. навчання в Єлисаветградському реальному училищi.
3 10 рокiв починає писати поезiï росiйською мовою.
1 травня 1922 р. — вперше надруковано вiрш росiйською мовою Море у
газетi Пролетарська правда (псевдонiм автора — Георгiй Ней).
1922 р. — вступ до Киïвського полiтехнiчного iнституту на
електромеханiчний факуль
тет; вiдвiдує лiтературний гурток.
Лютий 1924 р. — у газетi Бiльшовик надруковано вiрш
украïнською мовою
Дзвiн.
1925 р. — ввхiд першоï ïбiрки оооввдань ьМамутовi iбвнi;
Яновський — головний редактор Одеськоï кiнофабрики.
1926 — 1929 рр. — робота над романом Чотири шаблi.
1927 р. — повiсть Байгород, збiрка оповiдань Кров землi.
1928 р. — видано роман Майстер корабля.
1928 р. — вихiд єдиноï поетичноï збiрки Прекрасна
Ут.
1930 р. — цикл нарисiв Голлiвуд на березi Чорного моря.
1935 р. — завершив роботу над романом у новелах Вершники .
1937 р.-п'єса Дума проУБритРанку,.
1940 р. — збiрка оповiдань Короткi iсторii.
1942 р. — драма Син династii.
1944 р. — збiрка Земля батькiв.
1947 р. — роман Жива вода (пiсля обговорення на пленумi Спiлки
письменникiв Украïни заборонили).
1948 р. — збiрка аКиïвськi iповiдання.
1954 р. — Нова книга.
1954 р. — п'єса Дочка прокурора.
25 лютого 1954 р — помер, похований на Байковому кладовищi.
Огляд творчостi Вершники (1935)
Жанр: Роман у новелах.
Дитинство, Чубен-ко — командир полку, Батальйон Шведа та iн.,
якi в сукупностi передають панораму перiоду громадянськоï вiйни.
- роман скомпонований iз самостiйних роздiлiв — восьми новел;
- вiдсутнiсть хронологiчноï послiдовностi у розгортаннi подiй;- використання кiнематографiчного прийому напливу, поетичних рефренiв,
лiричних вiдступiв;
- має ознаки героïчноï пiснi, думи , новели (Вершники
— новаторське продовження традицiй народних дум);
- виняткових героïв автор показує у виняткових обставинах;
- поєднання новел головною авторською настановою: показати через
внутрiшнiй свiт ге-роïв iсторичну необхiднiсть перетворення
земноï свiтобудови;
- головний мотив — розпад людського роду, що почався з
революцiєю;
- викриття бiльшовицькоï iдеологiï, яка пропагує класову
боротьбу;
- вiдтворенi ситуацiï драматизму (братовбивча вiйна , порушення
батькового принципу Тому роду нема переводу, в котрому браття милують
згоду) тощо.
Особливостi новели Подвiйне коло:
- новела має типовi риси драматичного твору: єднiсть мiсця,
часу, дiï (усi подiï вiдбуваються протягом одного дня в
степу пiд Компанiïвкою);
- фрагменти громадянськоï вiйни пiдкресленi тим, що по рiзнi боки
барикад стоять рiднi брати (Оверко Половець — петлюрiвець,
Андрiй — денiкiнець, Опанас, Сашко — махновцi, Iван
— бiльшовик) — рiзнi iдеологiï;
- умовна присутнiсть батькiв (на 1-му планi — битви братiв, на задньому — те, що про це
- автор не зосереджує уваги на ходi баталiй: Яновського цiкавить
результат битви i сло
весна дуель мiж братами тощо.
Роман у новелах — складний за побудовою i великий за розмiром
епiчний прозовий твiр , у якому широко охопленi життєвi подiï
певноï епохи; складається з окремих новел, об'єднаних
спiльним задумом.
Стислий переказ новели Подвiйне коло
У першiй новелi Подвiйне коло розкрито складне життя роду Половцiв, якi
жорстоко i непримиренно роз'єднанi подiями громадянськоï
вiйни. У кривавому бою сходяться брати.
Був серпень 1919 р. Загоном добровольчоï армiï генерала Антона
Денiкiна командував Половець Андрiй. Купу кiнного козацтва головного
отамана Симона Петлюри вiв Половець Оверко. Так сталося, що в цьому бою
перемогу одержав Оверко. Поранений Андрiй опинився в полонi у брата. Чи
ворухнеться у серцях братiв щось живе? Здається, так. Ось Оверко
питає в Андрiя, що йому згадується. У них спiльне життя,
спiльнi спогади, спiльнi батьки… Хiба цього замало? Андрiй
нагадує Оверковi батьковi слова: Тому роду не буде
Проклинає брата i вихопивши браунiнга з-пiд френча пускає
собi в рот кулю. Так Iван Половець втратив трьох братiв Одного роду,
— сказав [комiсар] Герт, — та не одного з тобою класу. Такий
категоричний пiдсумок нiби обрубує усякi роздуми над подiями. А
замислитися є над чим. Ю. Яновський емоцiйно переконливо
зображує трагiчну суть громадянськоï вiйни — розпад
родини розпад нормальних людських стосункiв мiж тими, хто є
народом, родиною. Чого варта будь-яка правда, якщо в основi ïï
лежить право на вбивство заради iдей — ось у чому гуманiстична
iдея цiєï новели. Цiна великих соцiалiстичних перемог —
чи не завелика для нашого народу, для нацiï?
У новелi Шаланда в морi майстерно створено образ староï Половчихи,
сильноï жiнки, вiрноï дружини, яка виглядає з моря свого
чоловiка Мусiя Половця. Вона сподiвається на його порятунок,
просить навiть море допомогти, ïй не завадить нi вiтер, нi
життєвi негаразди. У думках Половчихи кадр за кадром проходить
ïï життя: вона згадує своïх синiв, кож-ного з яких
любить по-своєму. Думаючи, що чоловiк загинув, жiнка
тримається мужньо.
Мусiй Половець врятований надiєю i любов'ю Половчихи. У кiнцi
новели подружжя йде, нiжно обнявшись.
