Чиста справа вимагає чистих рук (М. Драгоманов)
Я цiлком погоджуюся з висловленою видатним украïнським громадським
дiячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає
того, щоб вона була зроблена тiльки чистими руками. Приєднуючись
до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на метi довести ïï
iстиннiсть, передусiм хотiла б визначитися з тим, що я матиму на увазi
пiд досить узагальненими й метафоричними словосполученнями чиста справа
та чистi руки. На мою думку, пiд чистою справою варто розумiти таку
плановану людиною дiяльнiсть, метою якоï є досягнення
результатiв, що принесуть як самiй людинi, так i всiм людям
загалом'добро й злагоду, покращення життя, гармонiю й щастя буття.
Iншими словами, чиста справа це людяна, висока справа, яка не суперечить
загальноприйнятiй у суспiльствi моралi й має на метi збiльшення
добра, справедливостi, гармонiï й щастя в цьому свiтi. Пiд чистими
ж руками слiд розумiти вiдповiднi чистiй, добрiй, людянiй справi засоби
й способи ïï здiйснення.
У такий спосiб розумiючи змiст частин вислову М. Драгоманова, я запитую
себе: чи добро може народитися зi зла, любов з ненавистi, людянiсть з
жорстокостi, правда з брехнi, справедливiсть з облуди? 1 вiдповiдаю:
категорично нi! Отже, i насправдi чиста справа не може залишитися
чистою, якщо вона буде зроблена не гiдними засобами й способами, бо
чистота народжується лише з чистоти. У виправданостi такого
твердження мене цiлком переконують факти iсторiï. Гляньмо: на
початку XX столiття на наших теренах починає реалiзуватися одна з
найпрекраснiших, як на мене, справ побудова суспiльства, заснованого на
братерствi, рiвностi, тобто комунiстичного суспiльства. Чи погана це
справа? В iдеалi, звичайно, нi, адже, погодьтеся, прекрасно було б жити
в суспiльствi, де немає нерiвностi й горя, визиску й
знущань… Однак якими руками ця справа втiлювалася? Сталiнсько-єжово-
берiïвськими, по лiктi кривавими! Закономiрно виникає
питання: чи залишилася ця висока справа такою ж високою пiсля того, як
ïï освятили закривавленi руки? Безперечно, нi!
Якщо справа дiйсно чиста у своïй основi, то, впевнена, завжди
є способи й засоби ïï чесного, людського досягнення. У
цьому переконує чимало зразкiв, поданих митцями у творах
художньоï лiтератури. Вiзьмiмо, наприклад, iсторичний роман П.
Кулiша Чорна рада. Один iз героïв цього твору-хронiки Петро
Шраменко, ставлячи на метi здiйснення добрих справ, завжди
дотримується принципiв порядностi, чесностi. Навiть на пiдступ i
жорстокiсть вiн вiдповiдає вчинками, гiдними людини з чистими
руками. У результатi йому вдається досягти бажаних результатiв i
стати щасливим чоловiком.
Отже, запропонованi'вище мiркування й приклади логiчно пiдводять мене до
висновку, що справи гiднi, вартiснi, чистi мають робитися винятково
гiдними й порядними людьми. Жодна висока iдея не може виправдати
мерзеннiсть засобiв ïï реалiзацiï, що з усiєю
повнотою розумiв Михайло Драгоманов , стверджуючи: Чиста справа
вимагає чистих рук.
