Чиста справа вимагає чистих рук (М. Драгоманов)

Я цiлком погоджуюся з висловленою видатним украïнським громадським дiячем М. Драгомановим думкою про те, що чиста справа вимагає того, щоб вона була зроблена тiльки чистими руками. Приєднуючись до думки Михайла Драгоманова й ставлячи на метi довести ïï iстиннiсть, передусiм хотiла б визначитися з тим, що я матиму на увазi пiд досить узагальненими й метафоричними словосполученнями чиста справа та чистi руки. На мою думку, пiд чистою справою варто розумiти таку плановану людиною дiяльнiсть, метою якоï є досягнення результатiв, що принесуть як самiй людинi, так i всiм людям загалом'добро й злагоду, покращення життя, гармонiю й щастя буття. Iншими словами, чиста справа це людяна, висока справа, яка не суперечить загальноприйнятiй у суспiльствi моралi й має на метi збiльшення добра, справедливостi, гармонiï й щастя в цьому свiтi. Пiд чистими ж руками слiд розумiти вiдповiднi чистiй, добрiй, людянiй справi засоби й способи ïï здiйснення.
У такий спосiб розумiючи змiст частин вислову М. Драгоманова, я запитую себе: чи добро може народитися зi зла, любов з ненавистi, людянiсть з жорстокостi, правда з брехнi, справедливiсть з облуди? 1 вiдповiдаю: категорично нi! Отже, i насправдi чиста справа не може залишитися чистою, якщо вона буде зроблена не гiдними засобами й способами, бо чистота народжується лише з чистоти. У виправданостi такого твердження мене цiлком переконують факти iсторiï. Гляньмо: на початку XX столiття на наших теренах починає реалiзуватися одна з найпрекраснiших, як на мене, справ побудова суспiльства, заснованого на братерствi, рiвностi, тобто комунiстичного суспiльства. Чи погана це справа? В iдеалi, звичайно, нi, адже, погодьтеся, прекрасно було б жити в суспiльствi, де немає нерiвностi й горя, визиску й знущань… Однак якими руками ця справа втiлювалася? Сталiнсько-єжово- берiïвськими, по лiктi кривавими! Закономiрно виникає питання: чи залишилася ця висока справа такою ж високою пiсля того, як ïï освятили закривавленi руки? Безперечно, нi!
Якщо справа дiйсно чиста у своïй основi, то, впевнена, завжди є способи й засоби ïï чесного, людського досягнення. У цьому переконує чимало зразкiв, поданих митцями у творах художньоï лiтератури. Вiзьмiмо, наприклад, iсторичний роман П. Кулiша Чорна рада. Один iз героïв цього твору-хронiки Петро Шраменко, ставлячи на метi здiйснення добрих справ, завжди дотримується принципiв порядностi, чесностi. Навiть на пiдступ i жорстокiсть вiн вiдповiдає вчинками, гiдними людини з чистими руками. У результатi йому вдається досягти бажаних результатiв i стати щасливим чоловiком.
Отже, запропонованi'вище мiркування й приклади логiчно пiдводять мене до висновку, що справи гiднi, вартiснi, чистi мають робитися винятково гiдними й порядними людьми. Жодна висока iдея не може виправдати мерзеннiсть засобiв ïï реалiзацiï, що з усiєю повнотою розумiв Михайло Драгоманов , стверджуючи: Чиста справа вимагає чистих рук.