Драма А. Н. Островського “Безприданниця”

Дiя вiдбувається у великому вигаданому мiстi на Волзi —
Бряхiмове. Вiдкритий майданчик бiля кав'ярнi на приволзькому бульварi.
Кнур (з великих дiлкiв останнього часу, лiтня людина з величезним
станом, як сказано про нього в ремарцi) i Вожеватов (дуже молодий
чоловiк, один з представникiв багатоï торговельноï фiрми, по
костюму європеєць), замовивши шампанське в чайному приладi,
починають обговорювати новина: вiдома в суспiльствi красуня
безприданниця Лариса Огудаловоï виходить замiж за бiдного чиновника
Карандишева. Вожеватов пояснює скромний шлюб бажанням Лариси, яка
пережила сильне захоплення блискучим паном” Паратовим, який
закрутив ïй голову, вiдбив всiх женихiв i раптово виïхав.
Пiсля скандалу, коли черговий наречений за розтрату був арештований
прямо в будинку Огудаловоï, Лариса i оголосила, що вийде замiж за
першого, хто посватає, а Карандишев — давнiй i невдаха
шанувальник — i тут як тут. Вожеватов повiдомляє, що
чекає Паратова, який продав йому свiй пароплав Ластiвка, чим
викликає радiсне пожвавлення власника кав'ярнi. До пристанi
пострибала найкраща у мiстi четверня з господарем на козлах i циганами в
параднiй одязi.
З'являються Огудаловоï з Карандишевим. Огудалову пригощають
чаєм, Карандишев величається i, як рiвний, звертається
до Кнурова iз запрошенням на обiд. Огудаловоï пояснює, що
обiд на честь Лариси, i вона приєднується до запрошення.
Карандишев вимовляє Ларисi за фамiльярнiсть iз Вожеватовим, кiлька
разiв засуджувальне згадує будинок Огудаловоï, нiж
ображає Ларису. Розмова заходить про Паратова, до якого Карандишев
ставиться з заздрiсним недоброзичливiстю, а Лариса — з
захопленням. Вона обурена спробами нареченого порiвняти себе з
Паратовим, заявляє: Сергiй Сергiйович — iдеал чоловiка. Пiд
час розмови лунають гарматнi пострiли, Лариса лякається, але
Карандишев пояснює: Який-небудь купець-самодур злазить зi
своєю баржi, мiж тим з розмови Вожеватова i Кнурова вiдомо, що
стрiлянина — на честь приïзду Паратова. Лариса з нареченим
йдуть.
З'являється Паратi у супроводi провiнцiйного актора Аркадiя
Счастлiвцева, якого Паратi кличе Робiнзоном, оскiльки зняв його з
безлюдного острова, куди Робiнзона висадили за дебош. На питання
Кнурова, чи не шкода йому продати Ластiвку, Паратi вiдповiдає: Що
таке шкода , цього я не знаю. знайду вигоду, так все продам, що завгодно
, i слiдом за цим повiдомляє, що одружується на нареченiй iз
золотими копальнями, приïхав попрощатися з холостяцьким волею.
Паратi запрошує на чоловiчий пiкнiк за Волгу, робить ресторатору
багатий замовлення i кличе поки до себе пообiдати. Кнур i Вожеватов з
жалем вiдмовляються, повiдомляючи, що обiдають у нареченого Лариси.
Друга дiя вiдбувається в будинку Огудаловоï, головна прикмета
вiтальнi — рояль з гiтарою на ньому. Приïжджає Кнур i
дорiкає Огудалову, що вона вiддає Ларису за бiдну людину,
передрiкає, що Лариса не винесе жалюгiдною полумещанской життя i,
ймовiрно, повернеться до матерi. Тодi ïм буде потрiбно солiдний i
багатий друг i пропонує себе в такi друзi. Пiсля цього вiн просить
Огудалову, не економлячи, замовити Ларисi придане i вiнчальний туалет, а
рахунки надiслати йому. I йде. З'являється Лариса, говорить
матерi, що хоче якомога швидше виïхати в село . Огудаловоï
малює сiльське життя в похмурих фарбах. Лариса награє на
гiтарi i спiває романс Не спокушай мене без потреби, але гiтара
засмучена. Побачивши у вiкно утримувача хору цигана Iллю, вона кличе
його налагодити гiтару. Iлля розповiдає, що пан
приïжджає, якого весь рiк чекали, i тiкає на поклик
iнших циган, якi повiдомили про приïзд довгоочiкуваного
клiєнта. Огудаловоï турбується: не поквапилися вони з
весiллям i не упустили чи вигiднiшу партiю? З'являється
Карандишев, якого Лариса просить як можна швидше виïхати в село.
Але вiн не хоче поспiшати, щоб величаєтесь (вислiв Огудаловой)
Ларисою, задовольнити своє самолюбство, яке так довго страждала
вiд зневаги ïм, Карандишевим. Лариса дорiкає йому за це,
анiтрохи не приховуючи, що не любить його, а тiльки сподiвається
полюбити. Карандишев сварить мiсто за увагу до розпусному, промотати
гульвiси, приïзд якого всiх звiв з розуму: рестораторiв i статевих,
вiзникiв, циган i городян взагалi, i на питання, хто ж це, роздратовано
кидає: Ваш Сергiй Сергiйович Паратi i, виглянувши у вiкно,
говорить, що вiн приïхав до Огудаловоï. Перелякана Лариса
разом з нареченим йде в iншi покоï.
Огудаловоï ласкаво i фамiльярно приймає Паратова,
запитує, чому вiн раптово зник з мiста, дiзнається, що вiн
ïздив рятувати залишки маєтку, а тепер змушений одружитися на
нареченiй з пiвмiльйонним приданим. Огудаловоï кличе Ларису, мiж
нею i Паратовим вiдбувається пояснення наодинцi. Паратi
дорiкає Ларису, що вона скоро його забула, Лариса
зiзнається, що продовжує любити його i виходить замiж, щоб
позбутися вiд принижень перед неможливими женихами. Самолюбство Паратова
задоволено. Огудаловоï знайомить його з Карандишевим, мiж ними
вiдбувається сварка, оскiльки Паратi прагне зачепити i принизити
нареченого Лариси. Огудаловоï залагоджує скандал i
змушує Карандишева запросити на обiд i Паратова. З'являється
Вожеватов у супроводi Робiнзона, що видається за англiйця, i
знайомить його з присутнiми, в тому числi i з Паратовим, який сам
нещодавно поступився йому Робiнзона. Вожеватов i Паратi змовляються
повеселитися на обiдi у Карандишева. Третя дiя — в кабiнетi
Карандишева, прибраному бiдно i без смаку, але з великими претензiями.
На сценi тiтка Карандишева, смiшно яка скаржиться на збитки вiд обiду.
З'являється Лариса з матiр'ю. Вони обговорюють жахливий обiд,
принизливе нерозумiння Карандишевим свого становища. Огудаловоï
каже, що гостi навмисне пiдпоюють Карандишева i смiються над ним. Пiсля
вiдходу жiнок з'являються Кнур, Паратi i Вожеватов, скаржачись на
паскудноï обiд i жахливi вина i радiючи, що Робiнзон , здатний пити
що завгодно, допомiг пiдпоïти Карандишева. З'являється
Карандишев, який величається i вихваляється, не помiчаючи,
що над ним смiються. Його посилають за коньяком. У цей час циган Iлля
повiдомляє, що все готово для поïздки за Волгу. Чоловiки
говорять мiж собою, що добре б взяти Ларису, Паратi береться
ïï умовити. З'явилася, Ларису просять заспiвати, але
Карандишев намагається ïй заборонити, тодi Лариса
спiває Не спокушай. Гостi в захватi, Карандишев, щоб сказати давно
заготовлений тост, iде за шампанським, iншi залишають Паратова наодинцi
з Ларисою. Вiн кружляє ïй голову, кажучи, що ще кiлька таких
миттєвостей, i вiн кине все, щоб стати ïï рабом. Лариса
погоджується поïхати на пiкнiк в надiï повернути
Паратова. З'явився Карандишев вимовляє тост за Ларису, в якiй йому
дорожче за все те, що вона умiє розбирати людей i тому вибрала
його.
Карандишева посилають ще за вином. Повернувшись, вiн дiзнається
про вiд'ïзд Лариси на пiкнiк, розумiє, нарештi, що над ним
посмiялися, i погрожує помститися. Схопивши пiстолет, вiн
тiкає. Четверте дiю знову в кавовiй. Робiнзон, не взятий на
пiкнiк, з розмови зi слугою дiзнається, що бачили Карандишева з
пiстолетом. Той з'являється i розпитує Робiнзона, де його
товаришi. Робiнзон вiдбувається вiд нього, пояснивши, що це були
випадковi знайомi. Карандишев йде. З'являються повернулися з пiкнiка
Кнур i Вожеватов, якi вважають, що драма починається.
Обидва розумiють, що Паратi дав Ларисi серйознi обiцянки, якi не
має намiру виконувати, а тому вона скомпрометована i положення
ïï безвихiдне. Тепер може здiйснитися ïх мрiя
поïхати з Ларисою в Париж на виставку. Щоб не заважати один одному,
вони вирiшують кинути монету. Жереб випадає Кнурова, i Вожеватов
дає слово усунутися. З'являється Лариса з Паратовим. Паратi
дякує Ларисi за задоволення, але вона хоче почути, що тепер стала
його дружиною. Паратi вiдповiдає, що не може порвати з багатою
нареченою через пристрасного захоплення Ларисою, i доручає
Робiнзону вiдвезти ïï додому. Лариса вiдмовляється.
З'являються Вожеватов i Кнур, Лариса кидається до Вожеватову з
проханням про спiвчуття i радi, але той рiшуче ухиляється,
залишаючи ïï з Кнурова, який пропонує Ларисi спiльну
поïздку в Париж i утримання на все життя. Лариса мовчить, i Кнур
йде, просячи ïï подумати. У вiдчаï Лариса пiдходить до
обриву, мрiючи померти, але не вирiшується покiнчити з собою i
вигукує: Як би тепер мене вбив хто-небудь …
З'являється Карандишев, Лариса намагається прогнати його,
говорить про своє презирство. Вiн докоряє ïй,
розповiдає, що Кнур i Вожеватов розiгрували ïï в
орлянку, як рiч. Лариса вражена i, пiдхоплюючи його слова, говорить:
Якщо вже бути рiччю, так дорогою, дуже дорогий. Вона просить надiслати
до неï Кнурова. Карандишев намагається ïï зупинити,
кричить, що прощає ïï i вiдвезе з мiста, але Лариса
вiдкидає цю пропозицiю i хоче пiти. Його словами про любов до
неï вона не вiрить. Оскаженiлий i принижений Карандишев
стрiляє в неï. Помираючи, Лариса з вдячнiстю приймає
цей пострiл, кладе револьвер бiля себе i говорить збiглися на пострiл,
що нiхто не винен: Це я сама. За сценою чути циганське спiв. Паратi
кричить: Скажiть замовкнути!, Але Лариса не хоче цього i вмирає
пiд гучний циганський хор зi словами: … ви всi хорошi люди …
я вас всiх … всiх люблю.