КласифiкацIя паремiй

Украïнська паремiографiя досить широко вивчається у сучаснiй фольклористицi: видано десятки друкованих збiрок, здiйснено ряд теоретичних дослiджень. Однак на сьогоднi ще остаточно не розв´язане питання науковоï класифiкацiï прислiв´ïв i приказок. Це пов´язано з тим, що, незважаючи на стислiсть форми, паремiï явище багатоаспектне, ïх вивчення ведеться пiд рiзними кутами зору. Важливими є проблеми дослiдження ïх внутрiшнього змiсту (пошуки джерел ïх походження, еволюцiя форми i змiсту, вивчення iсторичного пiдґрунтя, тематична характеристика, семантика, визначення жанрових рiзновидiв та iн.). Не менш важливе питання форми (композицiя прислiв´ïв, поетика). Мало вивчена й проблема варiантностi приказок (ïх розгалуження i змiна значення на рiзних територiях, утворення тематичних гнiзд i т. п.), полiсемантичностi значень, мiжнацiональних запозичень (етнiчнi, типологiчнi зiставлення) та iн.
З огляду на багатограннiсть фольклорного матерiалу та багато-аспектнiсть дослiдження постає нелегка проблема його впорядкування та класифiкацiï. Традицiйно у вiтчизнянiй фольклористицi утвердилось кiлька принципiв класифiкацiï паремiй.
1.  Алфавiтний, найдавнiший i бере початок вiд найперших збiрок.
      Вiн для упорядкування матерiалу найпростiший, але його недолiк в тому,
      що руйнується цiлiснiсть тематичних макро — i мiкрополiв;
      упорядник вимушений близькi за змiстом тексти розмiщати у рiзнi
      частини книги (Наприклад, Щоб тебе грiм побив i Бодай тебе Перун
      трiснув). Зараз цей принцип використовується переважно у
      лiнгвiстичних дослiдженнях, при створеннi словникiв фразеологiзмiв.
2.  Тематичний, вперше застосований М. Номисом у книзi
      Украïнськi приказки, прислiв´я i таке iнше. Збiрники О. В.
      Марковича i других. СПб., 1864. Всi прислiв´я групуються за
      темами (напр., вiра, вiйна , братство, сiм´я, страх). Переваги
      тематичного групування в тому, що воно дає можливiсть скласти
      уявлення, як те чи iнше явище життя знайшло своє вiдображення у
      цьому фольклорному жанрi. Недолiки такого пiдходу пов´язанi з
      тим, що прислiв´я групуються за якоюсь одною ознакою, хоча
      багатозначнiсть ряду вимагає розгляд одного i того ж
      прислiв´я в кiлькох тематичних аспектах. Крiм того є
      паремiï, якi тематично не вписуються в жодну з визначених груп, i
      укладачi вимушенi подавати ïх окремо у роздiлi Рiзнi. Чим бiльше
      матерiалу систематизується, тим бiльше паремiй, якi можна
      помiстити в кiлька груп, як i тих, якi виходять за тематичнi рамки
      всiх груп. Це ускладнює користування книгою i вказує на
      недосконалiсть такоï класифiкацiï.
3.  Опорно-гасловий (опорно-стрижневий), за яким упорядкована праця
      I. Франка Галицько-руськi народнi приповiдки (Львiв , 19011910). За
      цiєю системою формуються паремiйнi гнiзда усi варiанти одного
      стрижневого слова чи висловлювання. Наприклад:
За вовка промовка, а вовк iде;… а вовк i тут;… а вовк у хату; За вовка промовка, а то лис кобилу стис; На вовка промовка, а вовк спiдтишка; Про вовка промовка, а чорт пана несе; Про вовка промовка, а ведмiдь назустрiч; Про вовка рiч, а вовк навстрiч та iн.
Така система класифiкацiï науково обґрунтована i практично зручна, одержала пiдтримку сучасних паремiологiв.
4.  Iсторико-тематичний, характерний для бiльшостi видань
      радянського часу, де подiл на теми здiйснений не за суто iсторичним, а
      суспiльно-iдеологiчним принципом (наприклад, про панщину,
      атеïстичнi i т. п.).
5.  Структурний, на основi якого виникли спроби мiжнародних
      класифiкацiй паремiй за вiдповiдними моделями-формулами. Наприклад:
      Прямi стверджувальнi з формулою А=Б:
Час грошi, Розум скарб людини;
Заперечнi А не= Б: Одна ластiвка не робить весни, Гордiсть не прикрашає людини;
Причинно-наслiдковi де є А, там i Б: Де голка, там нитка;
Подiбностi яке А, таке й Б: Яка хата, такий тин, який батько, такий син; Яка прядка, така й нитка.
Частина А впливає на все Б: Паршива вiвця все стадо псує;
З одного А рiзнi Б: З одного дерева хрест i лопата та iн.
Цей принцип виник у мовознавствi на основi синтаксичноï побудови паремiй. Окрiм перелiчених є й iншi принципи класифiкацiï, але вони не набули поширення.
У найсучаснiшому найповнiшому тритомному виданнi Прислiв´я та приказки (К.: Наук, думка, 1989, 1990, 1991), упорядкованому М. Пазяком, поєднуються опорно-стрижневий та тематичний принципи.