Крiпацькi пiснi

Поява пiсень зумовлена суспiльними явищами: вiдновлення Росiєю
крiпацтва на украïнських землях, крiпосне право узаконювало
залежнiсть селянина вiд землевласника (остаточно крiпацтво в
Украïнi було оформлено 1873 р. указом Катерини II). Серед рiзних
видiв крiпацькоï повинностi, крiм численних податкiв, була ще й
панщина чи вiдробiткова рента — примусова праця закрiпачених селян
у господарствi помiщикiв.
Для крiпацьких пiсень характерно:
- вираження негативного ставлення селян до тяжкоï долi, умов
пiдневiльного життя;
Вiдсутнiсть романтичних рис (гiперболiзацiï, iдеалiзацiï
лiричних героïв, обширн пейзажiв, персонiфiкацiï сил природи,
фантастичних картин та iн.);
- народна уява i фантазiя поступається мiсцем змалюванню
нелегкоï працi, умов селянс кого побуту, епiзодiв знущання
помiщикiв з крiпакiв, приниження людськоï гiдностi. Крiпацькi
пiснi: Бодай пану в дворi страшно, В недiленьку рано, Гой кувала
зозулечка, кувати забула, Iз-за гори вiтер вiє, На панщину
ходжу, ходжу, Наступає чорна хмара, Нема в свiтi правди, правди
не зиськати, Ой летiла зозуленька, летячи кувала, Ой служив би я в
вiйську запорозькiм та iн. У перiод Руïни й пiзнiше, особливо
пiсля скасування крiпацтва 1861 р., з'явилася н: одна верства
населення — бурлаки. Ними ставали люди, що не мали власноï
хати чи прi гулку, поневiрялися по чужих землях, шукаючи засобiв для
прожиття, а також колишi козаки , що пiсля знищення Сiчi, не маючи
дому, рятувались вiд розправи з боку росiйсьш влади. Бурлаками ставали
також крiпаки-утiкачi, i тi, хто тiкав вiд рекрутчини. У Рос бурлаками
називали робiтникiв, що тягали рiчковi судна. В Украïнi слово
бурлака ма бiльше, бiльш узагальнене значення самотня бездомна людина,
як правило, неодружен або яка з певних причин покинула сiм'ю.
Найбiльшу групу бурлацьких пiсень становлять пiснi про життя втiкачiв
вiд крiпаччини Основнi мотиви: тяжка праця, — поневiряння на
чужинi, мiзернiсть тимчасових заробiткiв, нарiкання на злу долю.
Бурлацькi пiснi: Вiють вiтри все буйнiï, Горе, горе тим
сиротам, Жив дома - Добра не знав, Забiлiли снiги,
Крутий берег, крутий, рiченька бистренька, Летить орел понад воду, Нема
горя так нiкому, Ой колись були степи, сiнокоси, Ой на морi на синьому,
Ой у лузi при березi,
Ой що ж бо то та за ворон, що на морi крякає, Ох, пiду я, сяду в
зеленiм саду.
У СуСПIЛЬНО-ПОбуТОВИХ (сОЦIаЛЬНО-ПОбуТОВИХ) ПIСНЯХ ОСОблИВО ВИразНО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В(
Лелюбнiсть украïнського народу, ненависть до насильства й
експлуатацiï, мрiï про справед ливий суспiльний лад.