Моральнi цiнностi наших предкiв (по драмi И. Кочерги Ярослав Мудрий)

Драматичну поему Ярослав Мудрий Кочерга почав ще тодi, коли вертався з евакуацiï. Проïздив вiн тими мiсцями, якi тiльки-но звiльнили з пiд фашистського чобота. Його око не минуло руïн i пожарищ, нещасть людей. З перших вуст вiн чув про злочини нiмцiв, про мужнiсть i вiдвагу солдат нашоï армiï, про ïхнє прагнення жити на звiльненiй землi. Ярослав Мудрий був поборником єдностi всiх росiян земель
Писатель затверджує проблему миру як вищу людську цiннiсть, поруку процвiтання держави й народу. Сюжет драми розвертається в чiтко певному часi — 1030-1036 року. Це був той перiод, коли Ярославовi вдалося втихомирити (нехай ненадовго) мiжусобицi князiв i приборкати зовнiшнiх ворогiв — половцiв. Точне датування подiй i розгорнутi авторськi ремарки надають Ярославовi Мудрому iсторичноï вiрогiдностi. П'єса густо населена як iсторичними дiючими особами, так i вигаданими. Персонажi драми допомагають розкрити сутнiсть дiяльностi великого князя i його iндивiдуальноï людськоï якостi В образi Ярослава втiленi моральнi цiнностi, iдеали наших предкiв. У вiдкликаннi до добутку И. Кочерга пише про те, що у своєму улюбленому образi вiн поєднує честолюбство й щиру любов князя до утворення й культури, великодушнiсть, лицарську вiдвагу й легкодуху м'якiсть у вiдповiдальний момент, щедрiсть i скнарiсть, невдячнiсть за зробленi йому послуги. Принцип психологiчно- художнього збагнення сутностi Ярослава дозволив драматурговi показати все високе, розумне, шляхетне в його дiяльностi одночасно з негативним i жорстоким. Образ розкривається в еволюцiï, i це допомагає читачевi краще осягти його сутнiсть
У першiй дiï Ярослав показаний рiшучим, енергiйним володарем, певним своєï сили й волi. Вiн поважає мирне, спокiйне життя, книжки, людську мудрiсть, одним словом, все те, що можна назвати благодаттю. Правитель керується, однак, принципом: Ранiше закон, а потiм благодать. Вiн покладає бiльшi надiï на мудрiсть свою, умiння й здатнiсть точно визначити, що є добро, а що зло, завжди й у всьому бути справедливим. А тому вважає законним правом своєю волею вершити всi дела земнi й долi людськi. Святий обов'язок державного дiяча, на його думку, оберiгати мир i праця. Це благо основне. Вiйна ж може бути виправданоï тiльки тодi, коли спрямована на захист рiдноï землi, на захист волi й незалежностi. Тому князь i був непримиренний до усiм, хто вiйни й кровi тiльки чекає. Не прощав зради, карав вiдвертих ворогiв i своïх рiдних:

• Этого не мiг простити я нiкому,
• Тому що вищих я не вiдаю скарбiв,
• Чим мирна праця й щастя в мирному будинку,
• Якi все столiття я чесно оборонявся

Ярослав прагнув пiдняти мiць держави, не раз говорив про iсторичну мiсiю Русi, бажав Русь бачити сторожем Європи, захисником всiх народiв християнських i всiх скарбiв. Драма Ярослав Мудрий має велике виховне значення саме сьогоднi, коли перед нашим народом виникає так багато рiзних проблем. На прикладi великого киïвського князя ми повиннi вчитися мудростi, фiлософiï життя. Учитися проникати в сутнiсть людини, у його духовнiсть. Робити все для того, щоб духовнiсть зростала. Iнакше Нам не вибудувати мiцноï держави