Соцiально-економiчна термiнолексика Iвана Франка

Проаналiзовано статтi Iвана Франка, зокрема соцiально-економiчну термi- нолексику, якою послуговується автор. Зроблено класифiкацiю зафiксованих термiнiв за лексико-тематичними групами.
Пiд термiносистемою розумiємо не просто перелiк термiнологiчних номiнацiй, що обслуговують науку, а сукупнiсть термiнiв, у межах якоï окремi одиницi виражають певну систему понять, повя-зану з науковим свiтоглядом. Сформована термiносистема для кожноï науки є завершальним етапом ïï становлення. Неузгодженiсть у користуваннi термiнами завжди свiдчить про незавершенiсть формування наукового напряму. Впорядкована й унормована термiносистема, навпаки, сприяє розвитковi науки.
Основними напрямами термiнологiчноï роботи в Украïнi є узгодженiсть нацiональноï та мiжнародноï термiнолексики, вироблення методологiчних засад унiфiкацiï термiносистем, ïхнє збагачення за рахунок власних мовних одиниць i необхiдних на цей час лексичних запозичень (теоретичний аспект), участь украïнських термiнологiв у роботi мiжнародних органiзацiй iз питань стандартизацiï (прагматичний аспект), укладання рiзних типiв термiнологiчних словникiв фахiвцями вiдповiдних галузей науки i технiки у спiвпрацi з фiлологами (прикладний аспект).
Соцiально-економiчнi номiнацiï ранiше вивчалися у складi суспiльно- полiтичноï лексики. У лiнгвiстичних дослiдженнях соцiально- економiчнi лексеми здебiльшого подавалися як приклади, зрiдка обєктом аналiзу ставали лексико-тематичнi групи. Зокрема, найчастiше в полi зору дослiдникiв була лексико-тематична група на позначення соцiальноï диференцiацiï украïнського суспiльства.
Часткове висвiтлення соцiально-економiчнi назви знайшли у працях А. А. Москаленка, Л. М. Полюги, В. А. Передрiєнка, М. А. Жовтобрюха, А. А. Бурячка, Т. I. Панько, Т. М. Дячук.
Актуальнiсть дослiдження функцiонування соцiально-економiчноï термiносистеми украïнськоï мови полягає в тому, що аналiз процесу ïï становлення допоможе виявити основнi закономiрностi органiзацiï i розвитку в рiзнi iсторичнi перiоди, на основi чого можливе прогнозування тенденцiй майбутнього термiнотворення, упорядкування сучасних економiчних лексем iз метою пiдвищення ïï функцiональноï активностi. Упорядкування соцiально- економiчноï термiносистеми має особливо велике значення насамперед з огляду на значну увагу до соцiальних проблем у сучасному украïнському суспiльствi.
Метою роботи є функцiональний аналiз соцiально-економiчноï термiнолексики статей I. Франка. Завдання дослiдження: проаналiзувати склад дослiджуваних термiнiв за походженням; провести тематичну класифiкацiю соцiально-економiчних термiнiв; охарактеризувати функцiональнi особливостi системноï органiзацiï соцiально-
Економiчноï термiнолексики як лексичноï пiдсистеми украïнськоï лiтературноï мови.
Система економiчних понять пройшла довгий шлях розвитку. Незважаючи на це, процес виникнення понять у нiй завжди вiдзначався деякою стихiйнiстю. Такий перебiг подiй був зумовлений рядом як мовних (розвиток мови, мiжмовнi процеси, зникнення старих та поява нових понять), так i позамовних чинникiв (розвиток економiки, вплив термiносистеми тiєï краïни, з якою спiвпрацювала Украïна на певному етапi свого розвитку).
Початок ХХ ст. в Украïнi характеризується активним входженням в украïнську економiчну термiнолексику одиниць з нiмецькоï мови. Оскiльки тогочаснi джерела, як вiдзначає Т. I. Панько, свiдчать про вiдставання украïнськоï економiчноï термiнологiï вiд вимог економiчного життя Украïни [4, 25], вiдбувається процес запозичення iншомовних лексем. Першiсть нiмецькоï мови пояснюємо постiйними перекладами украïнською мовою праць провiдних нiмецьких економiстiв того часу В. Навроцьким, С. Подолинським й особливо I. Франком та Лесею Украïнкою. Зокрема, у працях I. Франка засвiдчуємо ряд скалькованих термiнiв, таких, як Безробiття (Die Arbeitslos) [7, 83], надвартiсть (Der Mehrwert)[7, 227].
На становлення украïнськоï соцiально-економiчноï термiносистеми також впливала прогресивна росiйська наука. Досить часто I. Франко, наприклад, використовує термiни Предприємець [7, 226] (вiд рос. Предприниматель), средства [7, 261] Та iн.
Усi соцiально-економiчнi термiни, якими послуговується I. Франко, можна подiлити на двi лексико-тематичнi групи, котрi подiляємо на ряд пiдгруп.
1. назви СубЄктiв
1.1. Назви осiб, якi диференцiюються за соцiальними ознаками:
      Власник [7, 226], власник акцiонер [7, 214], земельний
      власник [7, 229], селяни [7, 261], капiталiсти [7, 237],
      пролетарiат [7, 233], робiтничий клас [7, 238], клас вiльних
      робiтникiв [7, 234], фабрикант [7, 238], невiльники [7, 232],
      пiдневiльнi робiтники [7 , 232].
1.2. Назви осiб за професiями та родом занять: Торговець [7,
      237], Купець [7, 237], ремiсник [7, 232], агент [7, 261],
      перепродувач [7, 238], Пiдприємець [7, 238],
      касiєр [7, 220], майстер [7, 226], пiдмайстер [7, 231],
      Дрiбний майстер [7, 231].
2. назви обєктiв 2.1. Назви на позначення понять, повязаних зi сферою фiнансових та грошових вiдносин: Зарплата [7, 238], облiгацiï [7, 273], банковий кредит [7, 298], позичка [7, 263], таний кредит ( у значеннi дешевий) [7, 261], паперовi облiги (ЗобовЯзання)[7, 306], грошi [7, 306], Проценти [7, 306], видатки [7, 383], товар (грошi) [7 , 227], капiтал [7, 227], торгова цiна працi [7, 227], кошт [7, 227], банковi папiрцi [7, 230], дефiцит [7, 266], бюджет [7, 383], довг (у значеннi борг) [7, 257], винагорода [7, 214], вексель [7, 229], ринкова цiна [7, 234], обмiнна вартiсть [7, 236].
1.3. Назви на позначення соцiально-економiчних понять та реалiй:
      Приватна власнiсть [7, 213], продукцiйнi засоби [7, 384],
      iнвентар [7, 384] , Пiдприємство [7, 298], земельна
      власнiсть [7, 291], оцiночна вартiсть [7, 291], торг [7, 231],
      надвишка вартостi [7, 227], понад вартiсть [7, 227], знаряддя
      виробництва [7, 214], рента [7, 229], лихва [7, 229], зиск [7,
      227], прибутки [7, 234], продукцiя [7, 232].
3. назви дiй та процесiв
Виробництво [7, 232], конкуренцiя [7, 232], пропонування [7, 235],
      Попит [7, 235], заробкування [7, 383], продаж [7, 234],
      купiвля [7, 234], Обмiн [7, 234], вжиток [7, 227], лихварство
      [7, 233].
4. назви установ, органiзацiй
Банк [7, 266], фабрика [7, 233], фiнансовi iнститути [7, 273].
Незважаючи на наявнiсть розбiжностей у термiнах аналiзованих праць, що проявляється у рiзного роду дублетах та варiантностi (Довг борг, пiдприємець предприємець, обмiн вимiнка) i свiдчить про пошуки номiнацiй для нових соцiально-економiчних понять, можна твердити, що вже на той час в украïнськiй мовi iснували не окремi економiчнi термiни, а система термiнiв, яка потребувала подальшого вдосконалення.
Ти менi Боргуєш свiй товар, я тобi свiй; ти
      записуєш свiй Довг, я свiй, — а по роцi, чи як
      там, ми за одним разом робимо обрахунок всього i виплачуємось
      [7, 257];
Цi речi є предметом купiвлi i продажу, або ОбмiнУ [7,
      236];
До того потрiбно ще одноï дуже важливоï Вимiнки: щоб
      сама праця стала товаром, Т. Є., щоб на ринку за
      певний товар (грошi), можна було замiняти (купити) працю людську [7,
      227];
Власник маєткiв, фабрикант, Пiдприємець завжди нiби щось робить [7, 229].
Писарi, машинники, касiєри, а то й самi
      Предприємцi та майстри Стараються всякими
      можливими способами урвати робiтниковi на кожнiм кроцi хоч цента два
      з його нужденного зарiбку [7, 226].
Системнiсть економiчноï термiносистеми дослiджуваного перiоду виявляємо в тому, що навколо термiнiв виразникiв родових економiчних понять обєднуються термiни виразники видових понять.
Найчисленнiшi мiкросистеми економiчних термiнiв групуються навколо термiнiв: Вартiсть, власнiсть, капiтал, цiна. Наприклад: Вартiсть обмiнна вартiсть, надвишка вартостi, понадвартiсть, рiвна вартiсть, оцiночна вартiсть; власнiсть земельна власнiсть, дрiбна власнiсть, приватна власнiсть; цiна торгова цiна працi, ринкова цiна.

Цi речi є предметом купiвлi i продажу, або обмiну, i тому
      кажемо, Що вони мають Обмiнну вартiсть, яка i є
      вартiстю в точному науковому розумiннi [7, 236];
Вiн витворив Надвишку вартостi, Понадвартiсть
      своєï плати тота надвишка, це зиск капiталiста, вона
      побiльшує його капiтал [7, 227];
Товари обмiнюються лише на товари Рiвноï вартостi [7,
      234];
Сума довгiв бiльшоï Земельноï власностi в Галичинi в
      Р. 1881 Перевищувала катастральну Оцiночну
      вартiсть цiлоï нашоï бiльшоï власностi [7,
      291].
…Приватна власнiсть не виникає природним способом
      [7, 213];
Дрiбна власнiсть буде допущена до кредиту лиш через
      посередництво локальних фiнансових iнститутiв [7, 273];
Торгова цiна працi, так як i цiна кожного товару, означена
      звичайними економiчними правилами… [7, 227];
Робiтник одержує за свою працю тiльки ïï Ринкову
      цiну, тобто стiльки, скiльки конче потрiбно, щоб прожити [7,
      238].
Системнiсть термiнолексики передбачає лексико-словотворчу адекватнiсть у фiксацiï понять, якi складають процес пiзнання єдностi протилежностей, наявних у природi та суспiльному життi. I. Франко прагнув передати цю єднiсть протилежностей суспiльно- економiчних явищ (вiдповiдно — понять) однотиповими термiнами: Доходи -видатки, Продаж — купiвля, пропонування попит.
… спосiб заробкування, Доходи й видатки i загалом
      життєвий бюджет [7, 383];
Продаж i купiвля товарiв — це нiщо iнше, як обмiн [7,
      234];
Це називається в економiï, що Пропонування цукру
      було бiльшим, Нiж Попит на нього [7, 236].
Для позначення ряду понять, що в сучаснiй мовi називаються одним словом, I. Франко нерiдко використовує описовi звороти. Наприклад, Перемiна продуктiв на капiтал [7, 234] Сучасний ТоваРообiг; Кошти, вложенi у його вироби [7, 235],- У значеннi Собiвартiсть.
Системнiсть проявляється ще й в утвореннi та вживаннi однакових за структурою термiнiв, що називають однотипнi соцiально-економiчнi поняття. Так, на позначення соцiально-економiчних явищ у статтях I. Франка використано термiни iз суфiксом анн(я): Обниження, Вивлащення, утримання, вироблення. Цi термiни утворенi вiд похiдних основ вiдповiдних дiєслiв на позначення суспiльно- економiчних дiй.
Наприклад: Помимо Всiх сил трудностей уважався банк ЗобовЯзаним старатись про пiльгу для рiльникiв через Обниження рат амортизацiйних, котрих дотеперiшня (в iнших банках) висота грозить Многим Меншим посiдателям повним Вивлащенням [7, 272];
…Тобто продавати ïм свою працю за цiну, якоï повинно йому вистачити на покриття коштiв на своє Утримання [7, 230]; …цiна товару завжди рiвняється коштам його Вироблення [7, 235].
Аналiзуючи украïнськi соцiально-економiчнi термiни початку XX ст., можна вiдзначити ïх помiтну хаотичнiсть, невнормованiсть, характернi для становлення кожноï термiнологiчноï системи. I все ж проаналiзований матерiал дає пiдстави твердити, що украïнська економiчна термiнолексика iз самого початку формувалася на науковiй основi, чому сприяла й дiяльнiсть I. Франка.
Олена Михалевич
Лiтература
1. Бiлодiд I. К., Лагутiна А. В. Особливостi науковоï
      термiнологiï в перiод НТР. Напрями вивчення i опису // Культура
      слова. 1982. Вип.7. С. 38.
2. Дячук Т. М. Семантичнi зсуви (розширення i звуження) як способи
      поповнення складу соцiально-економiчноï термiнологiï //
      Украïнська термiнологiя i сучаснiсть: Зб. наук. пр. К., 1998. С.
      125128.
3. Зарицький М. С. Актуальнi проблеми украïнського термiнознавства:
      Пiдруч. К.: Полiттехнiка, 2004. С. 58 97.
4. Панько Т. I. Вiд термiна до системи: Становлення марксистсько-
      ленiнськоï полiтекономiчноï термiнологiï у
      схiднословянських мовах. Л.: Вища шк., 1979. 146 с.
5. Панько Т. I., Кочан I. М., Мацюк Г. П. Украïнське
      термiнознавство: Пiдруч. для студ. гуманiт. спец. вищ. навч.
      закладiв. Л.: Свiт, 1994. С. 3748.
6. Проблеми украïнськоï термiнологiï / Зб. наук. пр.
      учасн. 9-ï Мiжнар. наук. конф. Проблеми украïнськоï
      термiнологiï СловоСвiт 2006. Л., 19 21 верес. 2006. 294 с.
7. Склад i структура термiнологiчноï лексики украïнськоï
      мови / А. Крижанiвська, Л. Симоненко, Т. Панько та iн. К.: Наук.
      думка, 1984.- 194 с.
8. Франко I. Твори: В 20 т. К., 1956. Т. 19: Фiлософ., екон. та iст. ст.
      779 с.