Соцiально-економiчна термiнолексика Iвана Франка

Проаналiзовано статтi Iвана Франка, зокрема соцiально-економiчну термi-
нолексику, якою послуговується автор. Зроблено класифiкацiю
зафiксованих термiнiв за лексико-тематичними групами.

Пiд термiносистемою розумiємо не просто перелiк термiнологiчних
номiнацiй, що обслуговують науку, а сукупнiсть термiнiв, у межах
якоï окремi одиницi виражають певну систему понять, повя-зану з
науковим свiтоглядом. Сформована термiносистема для кожноï науки
є завершальним етапом ïï становлення. Неузгодженiсть у
користуваннi термiнами завжди свiдчить про незавершенiсть формування
наукового напряму. Впорядкована й унормована термiносистема, навпаки,
сприяє розвитковi науки.

Основними напрямами термiнологiчноï роботи в Украïнi є
узгодженiсть нацiональноï та мiжнародноï термiнолексики,
вироблення методологiчних засад унiфiкацiï термiносистем,
ïхнє збагачення за рахунок власних мовних одиниць i
необхiдних на цей час лексичних запозичень (теоретичний аспект), участь
украïнських термiнологiв у роботi мiжнародних органiзацiй iз питань
стандартизацiï (прагматичний аспект), укладання рiзних типiв
термiнологiчних словникiв фахiвцями вiдповiдних галузей науки i технiки
у спiвпрацi з фiлологами (прикладний аспект).

Соцiально-економiчнi номiнацiï ранiше вивчалися у складi суспiльно-
полiтичноï лексики. У лiнгвiстичних дослiдженнях соцiально-
економiчнi лексеми здебiльшого подавалися як приклади, зрiдка
обєктом аналiзу ставали лексико-тематичнi групи. Зокрема,
найчастiше в полi зору дослiдникiв була лексико-тематична група на
позначення соцiальноï диференцiацiï украïнського
суспiльства.

Часткове висвiтлення соцiально-економiчнi назви знайшли у працях А. А.
Москаленка, Л. М. Полюги, В. А. Передрiєнка, М. А. Жовтобрюха, А.
А. Бурячка, Т. I. Панько, Т. М. Дячук.

Актуальнiсть дослiдження функцiонування соцiально-економiчноï
термiносистеми украïнськоï мови полягає в тому, що
аналiз процесу ïï становлення допоможе виявити основнi
закономiрностi органiзацiï i розвитку в рiзнi iсторичнi перiоди, на
основi чого можливе прогнозування тенденцiй майбутнього термiнотворення,
упорядкування сучасних економiчних лексем iз метою пiдвищення
ïï функцiональноï активностi. Упорядкування соцiально-
економiчноï термiносистеми має особливо велике значення
насамперед з огляду на значну увагу до соцiальних проблем у сучасному
украïнському суспiльствi.

Метою роботи є функцiональний аналiз соцiально-економiчноï
термiнолексики статей I. Франка. Завдання дослiдження: проаналiзувати
склад дослiджуваних термiнiв за походженням; провести тематичну
класифiкацiю соцiально-економiчних термiнiв; охарактеризувати
функцiональнi особливостi системноï органiзацiï соцiально-

Економiчноï термiнолексики як лексичноï пiдсистеми
украïнськоï лiтературноï мови.

Система економiчних понять пройшла довгий шлях розвитку. Незважаючи на
це, процес виникнення понять у нiй завжди вiдзначався деякою
стихiйнiстю. Такий перебiг подiй був зумовлений рядом як мовних
(розвиток мови, мiжмовнi процеси, зникнення старих та поява нових
понять), так i позамовних чинникiв (розвиток економiки, вплив
термiносистеми тiєï краïни, з якою спiвпрацювала
Украïна на певному етапi свого розвитку).

Початок ХХ ст. в Украïнi характеризується активним входженням
в украïнську економiчну термiнолексику одиниць з нiмецькоï
мови. Оскiльки тогочаснi джерела, як вiдзначає Т. I. Панько,
свiдчать про вiдставання украïнськоï економiчноï
термiнологiï вiд вимог економiчного життя Украïни [4, 25],
вiдбувається процес запозичення iншомовних лексем. Першiсть
нiмецькоï мови пояснюємо постiйними перекладами
украïнською мовою праць провiдних нiмецьких економiстiв того часу
В. Навроцьким, С. Подолинським й особливо I. Франком та Лесею
Украïнкою. Зокрема, у працях I. Франка засвiдчуємо ряд
скалькованих термiнiв, таких, як Безробiття (Die
Arbeitslos) [7, 83], надвартiсть (Der
Mehrwert)[7, 227].

На становлення украïнськоï соцiально-економiчноï
термiносистеми також впливала прогресивна росiйська наука. Досить часто
I. Франко, наприклад, використовує термiни Предприємець
[7, 226] (вiд рос. Предприниматель), средства [7, 261] Та iн.

Усi соцiально-економiчнi термiни, якими послуговується I. Франко,
можна подiлити на двi лексико-тематичнi групи, котрi подiляємо на
ряд пiдгруп.

1. назви СубЄктiв

1.1. Назви осiб, якi диференцiюються за соцiальними ознаками:
Власник [7, 226], власник акцiонер [7, 214], земельний
власник [7, 229], селяни [7, 261], капiталiсти [7, 237],
пролетарiат [7, 233], робiтничий клас [7, 238], клас вiльних
робiтникiв [7, 234], фабрикант [7, 238], невiльники [7, 232],
пiдневiльнi робiтники [7 , 232].

1.2. Назви осiб за професiями та родом занять: Торговець [7,
237], Купець [7, 237], ремiсник [7, 232], агент [7, 261],
перепродувач [7, 238], Пiдприємець [7, 238],
касiєр [7, 220], майстер [7, 226], пiдмайстер [7, 231],
Дрiбний майстер [7, 231].

2. назви обєктiв 2.1. Назви на позначення понять,
повязаних зi сферою фiнансових та грошових вiдносин: Зарплата [7,
238], облiгацiï [7, 273], банковий кредит [7, 298], позичка [7,
263], таний кредит ( у значеннi дешевий) [7, 261], паперовi облiги
(ЗобовЯзання)[7, 306], грошi [7, 306], Проценти [7,
306], видатки [7, 383], товар (грошi) [7 , 227], капiтал [7, 227],
торгова цiна працi [7, 227], кошт [7, 227], банковi папiрцi [7, 230],
дефiцит [7, 266], бюджет [7, 383], довг (у значеннi борг) [7, 257],
винагорода [7, 214], вексель [7, 229], ринкова цiна [7, 234], обмiнна
вартiсть [7, 236].

1.3. Назви на позначення соцiально-економiчних понять та реалiй:
Приватна власнiсть [7, 213], продукцiйнi засоби [7, 384],
iнвентар [7, 384] , Пiдприємство [7, 298], земельна
власнiсть [7, 291], оцiночна вартiсть [7, 291], торг [7, 231],
надвишка вартостi [7, 227], понад вартiсть [7, 227], знаряддя
виробництва [7, 214], рента [7, 229], лихва [7, 229], зиск [7,
227], прибутки [7, 234], продукцiя [7, 232].

3. назви дiй та процесiв

Виробництво [7, 232], конкуренцiя [7, 232], пропонування [7, 235],
Попит [7, 235], заробкування [7, 383], продаж [7, 234],
купiвля [7, 234], Обмiн [7, 234], вжиток [7, 227], лихварство
[7, 233].

4. назви установ, органiзацiй

Банк [7, 266], фабрика [7, 233], фiнансовi iнститути [7, 273].

Незважаючи на наявнiсть розбiжностей у термiнах аналiзованих праць, що
проявляється у рiзного роду дублетах та варiантностi (Довг
борг, пiдприємець предприємець, обмiн вимiнка) i
свiдчить про пошуки номiнацiй для нових соцiально-економiчних понять,
можна твердити, що вже на той час в украïнськiй мовi iснували не
окремi економiчнi термiни, а система термiнiв, яка потребувала
подальшого вдосконалення.

Ти менi Боргуєш свiй товар, я тобi свiй; ти
записуєш свiй Довг, я свiй, — а по роцi, чи як
там, ми за одним разом робимо обрахунок всього i виплачуємось
[7, 257];

Цi речi є предметом купiвлi i продажу, або ОбмiнУ [7,
236];

До того потрiбно ще одноï дуже важливоï Вимiнки: щоб
сама праця стала товаром, Т. Є., щоб на ринку за
певний товар (грошi), можна було замiняти (купити) працю людську [7,
227];

Власник маєткiв, фабрикант, Пiдприємець завжди нiби щось робить [7, 229].

Писарi, машинники, касiєри, а то й самi
Предприємцi та майстри Стараються всякими
можливими способами урвати робiтниковi на кожнiм кроцi хоч цента два
з його нужденного зарiбку [7, 226].

Системнiсть економiчноï термiносистеми дослiджуваного перiоду
виявляємо в тому, що навколо термiнiв виразникiв родових
економiчних понять обєднуються термiни виразники видових понять.

Найчисленнiшi мiкросистеми економiчних термiнiв групуються навколо
термiнiв: Вартiсть, власнiсть, капiтал, цiна. Наприклад:
Вартiсть обмiнна вартiсть, надвишка вартостi, понадвартiсть, рiвна
вартiсть, оцiночна вартiсть; власнiсть земельна власнiсть, дрiбна
власнiсть, приватна власнiсть; цiна торгова цiна працi, ринкова
цiна.

Цi речi є предметом купiвлi i продажу, або обмiну, i тому
кажемо, Що вони мають Обмiнну вартiсть, яка i є
вартiстю в точному науковому розумiннi [7, 236];

Вiн витворив Надвишку вартостi, Понадвартiсть
своєï плати тота надвишка, це зиск капiталiста, вона
побiльшує його капiтал [7, 227];

Товари обмiнюються лише на товари Рiвноï вартостi [7,
234];

Сума довгiв бiльшоï Земельноï власностi в Галичинi в
Р. 1881 Перевищувала катастральну Оцiночну
вартiсть цiлоï нашоï бiльшоï власностi [7,
291].

…Приватна власнiсть не виникає природним способом
[7, 213];

Дрiбна власнiсть буде допущена до кредиту лиш через
посередництво локальних фiнансових iнститутiв [7, 273];

Торгова цiна працi, так як i цiна кожного товару, означена
звичайними економiчними правилами… [7, 227];

Робiтник одержує за свою працю тiльки ïï Ринкову
цiну, тобто стiльки, скiльки конче потрiбно, щоб прожити [7,
238].

Системнiсть термiнолексики передбачає лексико-словотворчу
адекватнiсть у фiксацiï понять, якi складають процес пiзнання
єдностi протилежностей, наявних у природi та суспiльному життi. I.
Франко прагнув передати цю єднiсть протилежностей суспiльно-
економiчних явищ (вiдповiдно — понять) однотиповими термiнами:
Доходи -видатки, Продаж — купiвля, пропонування
попит.

… спосiб заробкування, Доходи й видатки i загалом
життєвий бюджет [7, 383];

Продаж i купiвля товарiв — це нiщо iнше, як обмiн [7,
234];

Це називається в економiï, що Пропонування цукру
було бiльшим, Нiж Попит на нього [7, 236].

Для позначення ряду понять, що в сучаснiй мовi називаються одним словом,
I. Франко нерiдко використовує описовi звороти. Наприклад,
Перемiна продуктiв на капiтал [7, 234] Сучасний
ТоваРообiг; Кошти, вложенi у його вироби [7, 235],-
У значеннi Собiвартiсть.

Системнiсть проявляється ще й в утвореннi та вживаннi однакових за
структурою термiнiв, що називають однотипнi соцiально-економiчнi
поняття. Так, на позначення соцiально-економiчних явищ у статтях I.
Франка використано термiни iз суфiксом анн(я): Обниження,
Вивлащення, утримання, вироблення. Цi термiни утворенi вiд
похiдних основ вiдповiдних дiєслiв на позначення суспiльно-
економiчних дiй.

Наприклад: Помимо Всiх сил трудностей уважався банк
ЗобовЯзаним старатись про пiльгу для рiльникiв через
Обниження рат амортизацiйних, котрих дотеперiшня (в iнших банках)
висота грозить Многим Меншим посiдателям повним
Вивлащенням [7, 272];

…Тобто продавати ïм свою працю за цiну, якоï повинно
йому вистачити на покриття коштiв на своє Утримання
[7, 230]; …цiна товару завжди рiвняється коштам
його Вироблення [7, 235].

Аналiзуючи украïнськi соцiально-економiчнi термiни початку XX ст.,
можна вiдзначити ïх помiтну хаотичнiсть, невнормованiсть,
характернi для становлення кожноï термiнологiчноï системи. I
все ж проаналiзований матерiал дає пiдстави твердити, що
украïнська економiчна термiнолексика iз самого початку формувалася
на науковiй основi, чому сприяла й дiяльнiсть I. Франка.

Олена Михалевич

Лiтература

1. Бiлодiд I. К., Лагутiна А. В. Особливостi науковоï
термiнологiï в перiод НТР. Напрями вивчення i опису // Культура
слова. 1982. Вип.7. С. 38.

2. Дячук Т. М. Семантичнi зсуви (розширення i звуження) як способи
поповнення складу соцiально-економiчноï термiнологiï //
Украïнська термiнологiя i сучаснiсть: Зб. наук. пр. К., 1998. С.
125128.

3. Зарицький М. С. Актуальнi проблеми украïнського термiнознавства:
Пiдруч. К.: Полiттехнiка, 2004. С. 58 97.

4. Панько Т. I. Вiд термiна до системи: Становлення марксистсько-
ленiнськоï полiтекономiчноï термiнологiï у
схiднословянських мовах. Л.: Вища шк., 1979. 146 с.

5. Панько Т. I., Кочан I. М., Мацюк Г. П. Украïнське
термiнознавство: Пiдруч. для студ. гуманiт. спец. вищ. навч.
закладiв. Л.: Свiт, 1994. С. 3748.

6. Проблеми украïнськоï термiнологiï / Зб. наук. пр.
учасн. 9-ï Мiжнар. наук. конф. Проблеми украïнськоï
термiнологiï СловоСвiт 2006. Л., 19 21 верес. 2006. 294 с.

7. Склад i структура термiнологiчноï лексики украïнськоï
мови / А. Крижанiвська, Л. Симоненко, Т. Панько та iн. К.: Наук.
думка, 1984.- 194 с.

8. Франко I. Твори: В 20 т. К., 1956. Т. 19: Фiлософ., екон. та iст. ст.
779 с.