Правопис власних назв

Украïнськi власнi назви пишуться за орфографiчними правилами, як i
загальнi назви. Щоб не помилятися в написаннi неукраïнських
прiзвищ, треба памятати основнi правила.
У прiзвищах та у власних географiчних назвах знак мякшення й апостроф пи
шуться за тими правилами, що й у власних назвах iстот. Власнi iншомовнi
назви iменникового типу мають такi самi закiнчення, як i загальнi назви-
iменники: Гойя, Жанна — як в iменниках I вiдмiни; Чапек, Жуль Берн-
як в iменниках II вiдмiни. Iншомовнi прiзвища, якi мають у кiнцi е, i,
о, у, а (є, ï, ю, я), не вiдмiню ю ться. Вердi, Дюма, Золя
(але Гойï, Гойєю). 146 Орфографiя Не вiдмiнюються
украïнськi жiночi прiзвища з кiнцевим приголосним та о: Ковтун,
Данилюк, Дорошенко, Григоренко. Назви, що становлять собою лексичне
словосполучення, змiнюються в обох своïх частинах. Однак тi, котрi
являють собою сполучення кiлькох iменникiв або iменника i присвiйного
прикметника, змiнюються лише в останнiй своïй частинi: Iвано-Фран
кiвськ Iвано-Франкiвська — Iвано-Франкiвську,