Спiввiдношення звукiв у рiзних мовах

У мовах свiту рiзна кiлькiсть звукiв, фонем, рiзною є iнтонацiя i
мелодика. Саме фонетична система найбiльшою мiрою презентує мову
як iндивiдуальну, неповторну. Наприклад, фонетична будова
украïнськоï мови складається iз 38 фонем. У складi
голосних — 6 фонем, у складi приголосних — 32 фонеми. В
англiйськiй мовi голосних - 11 фонем, дифтонгiв — 9, одна голосна
фонема /э :/- змiшаного пiдняття — є специфiч ною, оскiльки
ïï варiантом є фонема /а:/заднього ряду, середнього
пiдняття. Отже, в англiйськiй мовi 21 голосна фонема i приголосних
— 24. Усього 45 фонем. У нiмецькiй мовi 15 голосних монофтонгiв, 3
голоснi дифтонги, 23 приголоснi фонеми. Усього 41 фонема. У мовi iдиш 5
голосних фонем, три голоснi дифтонги, 24 приголоснi фонеми. Усього 32
фонеми. У румунськiй мовi 7 голосних фонем, 6 дифтонгiв, 37 при голосних
фонем i 6 трифтонгiв. Всього 50 фонем. У польськiй мовi 9 голосних фонем
i 29 приголосних фонем. Усього 38 фонем. У росiйськiй мовi 5 голосних
фонем [а], [о], Ы* [ *] [и]; 32 приголоснi фонеми — Московська
фонологiчна школа. Усього 37 фонем. У датськiй мовi однакова кiлькiсть
голосних i приголосних фонем. У шведськiй аж 53 фонеми: 17 голосних i 35
приголосних. У норвезькiй ще бiльше — 56 фонем: 18 го лосних i 38
приголосних. Найбiльша кiлькiсть фонем у деяких мовах Кавказу, зокрема у
так званих iберо-кавказьких мовах, у яких кiлькiсть приголосних
перевищує сiм десяткiв, а кiлькiсть голосних обмежується двома-
трьома (з варiантами). А ось, на приклад. у гаванськiй мовi в
Полiнезiï всього 13 голосних i приголосних фонем.