Украïнськi слова в iнших мовах

Збагачуючись за рахунок iншомовноï лексики, украïнська мова
також є джерелом оновлення словника мов тих народiв, з якими
украïнський має тривалi стосунки i звязки. Украïнськi
слова в рiзнi часи засвоєнi росiйською мовою. Деякi з них —
у XIX ст. i ще ранiше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец,
хлебороб, школяр, дивчина, детвора, хутор), а бiльшiсть — у XX ст.
(селянство, незаможник, недобиток, тысячница, доярка, косовица,
девчата). До запозичень з украïнськоï мови належать також
утворення з суфiксом -щин(а) у власних географiчних назвах: Полтавщина.
Черниговщина, Звенигородщина. Спершу такi форми вживалися лише в
украïнських географiчних назвах, а останнiм часом пiд впливом
ïх поширилися й у росiйських: Орловщина, Саратовщина, Смоленщина,
Тамбовщина. До польськоï мови запозичено з украïнськоï
такi слова, як богатир, ватага, гарбуз, гук, гукати, голота, дурень,
дужий, череда, черешня, гречка, годувати, маячити, собор та iн.
Починаючи з XVI столiття лексичними запозиченнями з
украïнськоï мови зба гачується також словник
французькоï мови. Серед слiв, засвоєних з
украïнськоï мови, такi: порiг, козаки, курiнь, сiч, отаман,
гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура, староста, слобода,
хутiр, борщ та iн. У французькiй мовi трапляються й кальки з
украïнських слiв, як Iе сiiгаiпiег (десяцький), Iе сепiаiпiег
(сотник) тощо. Лексика, запозичена з украïнськоï мови, є
i в бiлоруськiй, чеськiй, словацькiй, румунськiй, угорськiй та в деяких
iнших мовах. Але питання про звязки украïнськоï мови з
багатьма слов'янськими та несловянськими мовами досi, на жаль, ще майже
не дослiджене (М Жовтобрюх).