Вживання фразеологiзмiв у рiзних стилях мовлення

Фразеологiзми мають чiтко виражене стильове призначення. Кожен стиль мов
лення послуговується значним запасом фразеологiзмiв. Стильове
використання фразеологiзму залежить насамперед вiд наявностi чи
вiдсутностi емоцiйного за барвлення. Нейтральнi (мiжстильовi)
фразеологiчнi звороти вживаються у всiх стилях мов лення. Наприклад:
вогнище культури, посiяти iскру. Емоцiйно забарвленi фразеологiзми
використовуються в художньому, розмов ному та публiцистичному стилях.
Наприклад: мокра курка — зневажливе ставлення; важка артилерiя
— iронiчний вiдтiнок. Стилiстичнi функцiï фразеологiзмiв
залежать i вiд джерел походження. На цiй пiдставi вони подiляються на
розмовно-побутовi, народнопоетичнi i книжнi. _ Фразеологiя 33 СУЧАСНА
УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА Розмовно-побутовi фразеологiчнi звороти
використовуються насамперед у р0з- мовному i художньому стилях, рiдше
— в публiцистичному. Вони мають емоцiй но-експресивне забарвлення
i є засобом пiдсилення, увиразнення думки. ïм властивий
побутовий характер, певна вiльнiсть, iнтимнiсть, яскрава позитивна чи
негативна оцiнка. Наприклад: голоднiй курцi прдсо на думцi; утерти носа;
без заднiх нiг. Народнопоетичнi фразеологiзми — це вирази, що
виникли на фольклорнiй основi (сталi епiтети, порiвняння, метафори,
тавтологiчнi звороти, синекдохи, примовки каламбури тощо) i поширенi як
у розмовному, так i в художньому стилях. Наприклад:
I. На каменi на бiлому там стояла темная темниця (Т. Шевченко). 2.
ïде козак молодий, пiд ним кiнь вороний (Нар. творчiсть).
Книжнi фразеологiзми виникли на писемнiй основi i використовуються в
книж них стилях. Це сталi словеснi формули дiлових документiв
(договiрнi сторони, допо вiдна записка), крилатi вислови
(олiмпiйський спокiй, ахiллесова п ята, лебедина пiсня) i афоризми
(Очi дружби рiдко помиляються Вольтер), термiнологiчнi
словосполучення (адамове яблуко, пiвнiчне сяйво, неповне речення,
юридична особа). У публiцистичних i художнiх текстах фразеологiзми
iнодi видозмiнюються (транс формуються), що служить засобом
експресiï, створення каламбурiв тощо. Наприклад:
1. Як бути — ось у чiм питання. 2. Пасажир — це звучить
гордо (3 газет). Фразеологiзми збагачують наше мовлення, але
використовувати ïх треба пра вильно й доречно.