Фольклорнi мотиви поезiï Т. Шевченко Ой три шляхи широких
Жанрова й стилiстична розмаïтiсть творчостi Т. Шевченко.
Творчiсть Шевченко надзвичайно рiзноманiтне. Поет починав працювати в
межах лiтературного романтизму, створивши прекраснi романтичнi балади
(Причинна, Тополя та iншi).
Пiзнiше Шевченко працює в напрямку реалiзму. Проте, серед його
добуткiв зустрiчаються й гостра сатира, i романтична лiрика, поеми,
фiлософськi поезiï й вiршi, побудованi на фольклорнiй основi.
Розмаïтiсть творчостi Шевченко визначається багатограннiстю
його поетичного таланта, розмаïтiстю тематики, що хвилювала
художника, i рiзними цiлями, якi ставив собi поет Фольклорнi мотиви
поезiï Ой три шляхи широких. Стих Ой три шляхи широких має
виразнi фольклорнi мотиви, поезiя дуже схожа на народну пiсню по многим
ознаками, хоча й зберiгає виразний авторський стиль Т. Шевченко.
Композицiйно в поезiï вжитий дуже розповсюджений у народних
добутках прийом, по якому композицiя будується iз трьох елементiв.
Так, у добутку фiгурують троє братiв, якi розiйшлися з
Украïни на чужу землю трьома рiзними шляхами. Стара мати
чекає своïх дiтей, кожного iз братiв чекає дружина,
сестра, дiвчина. Фольклорний паралелiзм — один з найбiльш
використовуваних прийомiв, якщо мова йде про народнi тексти. Шевченко
свiдомо використає цей прийом у свiй вiршах, щоб створити
стилiзацiю пiд народну пiсню
У поезiï використанi образи, якi традицiйно використаються у
фольклорi. Зокрема, дерева — тополя, калина й т.п. —
розповсюдженi фольклорнi способи-символи. Так само традицiйно
фольклорним є образ трьох шляхiв i дороги що заростають терном
— цей народний спосiб-символ уживається в народних пiснях.
Наближена до фольклорноï форми, поезiя виконує вiдразу кiлька
значеннєвих завдань. По-перше, вона вказує на типовiсть
ситуацiï, у якiй троє братiв залишають рiдну землю.
Фольклорна форма надає добутку вiдтiнок давнини, потiм поет
пiдкреслює, що так було й так буде. Оскiльки вiдiрванiсть вiд
рiдноï землi неприродна, змушена, гiрка для будь-якоï людини,
то в об'єднаннi з фольклорною типовiстю створюється
своєрiдний контраст, що i пiдкреслює абсурднiсть таких
подiй. Також, важливо, що цей вiрш Шевченко написав пiд час посилання. У
такiй формi, iмовiрно, поет висловлює й власну тугу за
Батькiвщиною, бажання бути ближче до своєï землi
