Поява мiфiв про богiв i героïв у Давнiй Грецiï

Давня Грецiя уславилася своєю культурою. Давнi греки виробили
закони моралi i правила взаємин мiж людьми, на якi й досi
орiєнтується усе людство. Вони засуджували вiйни,
уславлювали мир, шукали розумних шляхiв розв'язання конфлiктiв. Людина
для давнiх грекiв була найбiльшою цiннiстю. Вони уславлювали людський
розум, вiрили в його неосяжнiсть. Але водночас сама людина почувалася в
тi давнi часи дуже незатишно, адже ïï оточували ворожi сили
природи: гучний грiм, блискавки, страшнi зливи i розливи рiчок,
землетруси i виверження вулканiв. Природа то вмирала, то оживала, вона
руйнувала все, що робила людина, i дарувала нове життя. Усе це викликало
страх, здивування i цiкавiсть. Так народжувалася вiра в надприроднi
сили, яких люди вважали богами. Боги здавалися людям схожими на них
самих, тiльки були вони безсмертними i дуже сильними. Сонце, мiсяць,
зорi, рiчки, озера, дерева, гори усi сили природи здавалися грекам
живими, розумними iстотами, якi спiлкуються мiж собою, люблять чи
ненавидять одне одного, створюють сiм'ï i народжують дiтей.

Греки оселяють своïх богiв на найвищiй горi Олiмп, де олiмпiйцi
ведуть безтурботне життя, байдуже поглядаючи вниз на людей. Але iнодi
вони спускалися з Олiмпу i починали допомагати чи шкодити людям. Бiльше
того, боги iнодi i здружувалися зi смертними, i ïхнi дiти ставали
новими грецькими героями. Греки надiляли своïх богiв людськими
рисами i вибачали ïм вади характерiв i поведiнки, часто кепкували з
небожителiв i навiть сперечалися i змагалися з ними. Такий свiтогляд
давнiх грекiв знайшов своє вiдтворення у численних мiфах.