Поява мiфiв про богiв i героïв у Давнiй Грецiï

Давня Грецiя уславилася своєю культурою. Давнi греки виробили закони моралi i правила взаємин мiж людьми, на якi й досi орiєнтується усе людство. Вони засуджували вiйни, уславлювали мир, шукали розумних шляхiв розв'язання конфлiктiв. Людина для давнiх грекiв була найбiльшою цiннiстю. Вони уславлювали людський розум, вiрили в його неосяжнiсть. Але водночас сама людина почувалася в тi давнi часи дуже незатишно, адже ïï оточували ворожi сили природи: гучний грiм, блискавки, страшнi зливи i розливи рiчок, землетруси i виверження вулканiв. Природа то вмирала, то оживала, вона руйнувала все, що робила людина, i дарувала нове життя. Усе це викликало страх, здивування i цiкавiсть. Так народжувалася вiра в надприроднi сили, яких люди вважали богами. Боги здавалися людям схожими на них самих, тiльки були вони безсмертними i дуже сильними. Сонце, мiсяць, зорi, рiчки, озера, дерева, гори усi сили природи здавалися грекам живими, розумними iстотами, якi спiлкуються мiж собою, люблять чи ненавидять одне одного, створюють сiм'ï i народжують дiтей.
Греки оселяють своïх богiв на найвищiй горi Олiмп, де олiмпiйцi ведуть безтурботне життя, байдуже поглядаючи вниз на людей. Але iнодi вони спускалися з Олiмпу i починали допомагати чи шкодити людям. Бiльше того, боги iнодi i здружувалися зi смертними, i ïхнi дiти ставали новими грецькими героями. Греки надiляли своïх богiв людськими рисами i вибачали ïм вади характерiв i поведiнки, часто кепкували з небожителiв i навiть сперечалися i змагалися з ними. Такий свiтогляд давнiх грекiв знайшов своє вiдтворення у численних мiфах.