САУДIВСЬКА АРАВIЯ

САУДIВСЬКА АРАВIЯ, Королiвство Саудiвська Аравiя ( Аль-Мамляка аль- арабия ас-саудия) .
Загальнi вiдомостi. С. А. — гос-у на Аравииськом п-ове в Юго-Зап. Азiï. Граничить на С с Йорданiєю, Iраком, Кувейтом, на Ю. -З и Ю. с Єменською Арабською Республiкою Нар. Демократич. Республiкою Ємен, на Ю. — В. — з Оманом, Об'єднаними Араб ськими Емiратами, на В. — з Катаром. С. А. обмивається на Ю. — З. Червоним м., на С. — В. — Перським зал. Пл. ок. 2,2 млн. Км кв. Нас 9520 тис. чiл., в основному араби (корiнне населення — ок. 4,6 млн. чiл., вихiдцi iз сусiднiх араб. краïн, преимуш. з Ємену — св. 1,2 млн. чiл.) . Ок. 25% нас. проживає в мiстах. Столиця — м. Ер-Рияд (ок. 750 тис. жит.,) . В админ. вiдношеннi С. А. дiлиться на 4 провiнцiï Офиц. мова — арабський. Господств, релiгiя — iслам.
С. А. — абсолютна теократич. монархiя) Глава гос-ва — король, до-рому належ вся повнота влади в краïнi (законодат., виконає., духовна) ; будучи одночасно прем'єр-мiнiстром, вiн формує прав. (Рада мiнiстрiв) , призначає вищих гос-х службовцiв. Дiяльнiсть политич. Партiй i органiзацiй заборонена. У пiдпiлля дiють Фронт нац. звiльнення (з 1953 Федерацiя синiв Аравiйського п-ова (з 1962 Нац. — демократич. фронт (з 1965) , Партiя арабського социалистич. вiдродження, Соцiалiстичний фронт С. А. член лiги арабських гос-в i др. междун. орг.
Природа. По пристроï поверхнi бiльша частина краïни — велике пустельне плато (вис. Вiд 300-500 i до 1300 м.) , слабко розчленоване сухими руслами рiк (вади) . На 3. паралельно узбережжю Червоного м. простягнулися гори Хiджаз i Асир вис. 2500-3000 м, що обриваються до вузького (до 70 км) прибережноï низм. Тихама. Перевалiв через гори Хiджаз мало; повiдомлення мiж внутр. р-нами С. А. i берегами Червоного м. обмежено. У центр. частини краïни розташованi найбiльш великi пiщанi пустелi: Нефуд, Дехна й Руб-Ель-Хали. Уздовж узбережжя Перський зал. — низм. Ель-хаса (шир. до 150 км) . Мор. берега преимущ. низькi, пiщанi, слабко порiзанi. Клiмат С. А. на С. субтропiчнi, на Ю. -тропiчний, рiзко-континентальний, сухий. Лiто печеня, зима тепла. Порiвн. темп-ра повiтря в Ер-Рияде самого холодного мiсяця (сiчень) ок. 14њ С, самоï печенi (липень) 33 С. Навеснi й у початок лiта частi пiщанi бури. Опадiв випадає вкрай мало ок. 100 мм у рiк; у горах до 400 мм. Постiйних рiк немає. На бiльшiй частинi тер. С. Л. водопостачання здiйснюється з немногочисл. глибоких колодязiв i артезiанських шпар. Рослиннiсть пустельна й напiвпустельна. Надра багатi нафтою; вiдомi також родовища природного газу, жел. руди, хрому, мiдi, свинцю, цинку, золота.
Економика. С. А. — одна з найбiльш великих нефтедобив. краïн миру. У ïï надрах ок. 1/4 розвiданих запасiв нафти капиталистич. i краïн, що розвиваються (ок. 23 млрд. Т.) . Найбiльшi розроблювальнi родовища нафти перебувають у вост. р-нах i на шельфi Перський зал. У нефтедобив. пром-сти бiльшу роль грають зап. (амер.) япон. компанiï. Виходить, частина добувається нефти, що, транспортується по трубопроводах Дахран — Сайда (Лiван) , Дахран — Бахрейн i Расаль-Карайя — Ель-Хуфуф. Розвиваються нефтехим. пром-сть (центри — Абкайк, Датам, Джидда) . Є 4 цем. заводи (вджидде, Даммаме, Бурайде й Ер-Рияде) , а також металургiйний, автоськладальний, алюм. прокату й каустич. соди (у Джидде) , Сталевих труб (в Ель-Джубайле) . Побудованi невеликi пiдприємства легкоï й пищ. нром-сти. Видобуток i произ-у нафтi — 453,2 млн. т, газу — 52,7 млрд. Кб. м., електроенергiï — 2,5 млрд. Квт. год, цементу — 1,8 млн. т. С. х-у розвинено слабко: у с. х-ве зайнято ок. 70% самодеят. населення, 56% потреб у продовольствi задовольнялися за рахунок iмпорту. Земля належить в основному королiвськiй сiм'ï, вождям племен i релiгiйних органiзацiй. У землеробствi провiдну роль грає произ-у зернових культур i вирощування фiнiковоï 1 пальми. Через недолiк води возделивается менш 1% тер. краïни. Збiр (тис. т) : фiнiкiв — 224,3, пшеницi — 74,2, кукурудзи — 147,4, проса й сорго — 162,5; улов риби — 89,6 тис. т. Експортуються нафта й нафтопродукти, iмпортуються всi види пром. товарiв i продовольство. Мережа трансп. комунiкацiй у С. А. розвинена слабко. Дл. залiзн. — 900 км, автодорiг (тис. км) асфальтир. — 14,1, ґрунт. — 9,4, нафтопроводiв — 2810 км. Тоннаж танкерного флоту — 1,3 млн. т. Мор. порти: Джидда, Янбу й Даммам. Осн. нефтевивозние порти: Рас-Тан-Нура, Ель-Хубар i Мина-Сауд. Междунар. аеропорти: Дахран, Джидда й Ер-Рияд.
Грошова одиниця саудiвський рiал = 20 кершам (курушам) .
Збройнi сили ськладаються iз сухопут. вiйськ, ВВС i ВМС. Загальна числ. 69,5 тис. чiл.. Верх. главнокоманд. — король, непосредств. керiвництво вооруж. силами здiйснюють воен. мiнiстр i генеральний штаб. Сухопут. вiйська (45 тис. чiл.) — основа вооруж. сил. У ïхньому ськладi 2 бронетанк. бригади, 4 пех. бригади, 2 парашут, батальйону, 1 батальйон королев, гвардiï, 3 арт. дивiзiони, 6 зенiт., батарей, 10 батарей ЗУР Хок . На озброєннi св. 320 порiвн. танкiв, 250 БТР, 300 бронеавтомобiлiв, арт. знаряддя, Птури. У В С (12 тис. чiл., ок. 240 бойових лiтакiв) мають еськадрильï: винищувачiв- бомбардувальникiв — 3, легких лiтакiв — 2, винищувачiв- перехоплювачiв — 1, учбово-бойових — 3, трансп. — 2, вертольотiв -2. У М С (1,5 тис. чiл.) мають ок. 30 бойових кораблiв i вспомогат. судiв различ. класiв (сторожовий корабель, корвети, торпеднi й сторожовi катери, мiннi тральщики, десант, судна) . Бiльшiсть кораблiв — американськоï будiвлi. Iн. озброєння й воен. технiка в основному амер., а також франц., англ. н западно-герм. виробництва. Вооруж. сили комплектуються шляхом наймання. У С. А. перебуває багато амер. воен. радникiв. С. А. має також военизир. органiзацiï: нац. гвардiю (35 тис. чiл.) , берегову й погран. охорону (6,5 тис. чiл.) .