САУДIВСЬКА АРАВIЯ

САУДIВСЬКА АРАВIЯ, Королiвство Саудiвська Аравiя ( Аль-Мамляка аль-
арабия ас-саудия) .
Загальнi вiдомостi. С. А. — гос-у на Аравииськом п-ове в Юго-Зап.
Азiï. Граничить на С с Йорданiєю, Iраком, Кувейтом, на Ю. -З
и Ю. с Єменською Арабською Республiкою Нар. Демократич.
Республiкою Ємен, на Ю. — В. — з Оманом,
Об'єднаними Араб ськими Емiратами, на В. — з Катаром. С. А.
обмивається на Ю. — З. Червоним м., на С. — В. —
Перським зал. Пл. ок. 2,2 млн. Км кв. Нас 9520 тис. чiл., в основному
араби (корiнне населення — ок. 4,6 млн. чiл., вихiдцi iз сусiднiх
араб. краïн, преимуш. з Ємену — св. 1,2 млн. чiл.) .
Ок. 25% нас. проживає в мiстах. Столиця — м. Ер-Рияд (ок.
750 тис. жит.,) . В админ. вiдношеннi С. А. дiлиться на 4 провiнцiï
Офиц. мова — арабський. Господств, релiгiя — iслам.
С. А. — абсолютна теократич. монархiя) Глава гос-ва —
король, до-рому належ вся повнота влади в краïнi (законодат.,
виконає., духовна) ; будучи одночасно прем'єр-мiнiстром, вiн
формує прав. (Рада мiнiстрiв) , призначає вищих гос-х
службовцiв. Дiяльнiсть политич. Партiй i органiзацiй заборонена. У
пiдпiлля дiють Фронт нац. звiльнення (з 1953 Федерацiя синiв
Аравiйського п-ова (з 1962 Нац. — демократич. фронт (з 1965) ,
Партiя арабського социалистич. вiдродження, Соцiалiстичний фронт С. А.
член лiги арабських гос-в i др. междун. орг.
Природа. По пристроï поверхнi бiльша частина краïни —
велике пустельне плато (вис. Вiд 300-500 i до 1300 м.) , слабко
розчленоване сухими руслами рiк (вади) . На 3. паралельно узбережжю
Червоного м. простягнулися гори Хiджаз i Асир вис. 2500-3000 м, що
обриваються до вузького (до 70 км) прибережноï низм. Тихама.
Перевалiв через гори Хiджаз мало; повiдомлення мiж внутр. р-нами С. А. i
берегами Червоного м. обмежено. У центр. частини краïни розташованi
найбiльш великi пiщанi пустелi: Нефуд, Дехна й Руб-Ель-Хали. Уздовж
узбережжя Перський зал. — низм. Ель-хаса (шир. до 150 км) . Мор.
берега преимущ. низькi, пiщанi, слабко порiзанi. Клiмат С. А. на С.
субтропiчнi, на Ю. -тропiчний, рiзко-континентальний, сухий. Лiто
печеня, зима тепла. Порiвн. темп-ра повiтря в Ер-Рияде самого холодного
мiсяця (сiчень) ок. 14њ С, самоï печенi (липень) 33 С. Навеснi й у
початок лiта частi пiщанi бури. Опадiв випадає вкрай мало ок. 100
мм у рiк; у горах до 400 мм. Постiйних рiк немає. На бiльшiй
частинi тер. С. Л. водопостачання здiйснюється з немногочисл.
глибоких колодязiв i артезiанських шпар. Рослиннiсть пустельна й
напiвпустельна. Надра багатi нафтою; вiдомi також родовища природного
газу, жел. руди, хрому, мiдi, свинцю, цинку, золота.
Економика. С. А. — одна з найбiльш великих нефтедобив.
краïн миру. У ïï надрах ок. 1/4 розвiданих запасiв нафти
капиталистич. i краïн, що розвиваються (ок. 23 млрд. Т.) .
Найбiльшi розроблювальнi родовища нафти перебувають у вост. р-нах i на
шельфi Перський зал. У нефтедобив. пром-сти бiльшу роль грають зап.
(амер.) япон. компанiï. Виходить, частина добувається нефти,
що, транспортується по трубопроводах Дахран — Сайда (Лiван)
, Дахран — Бахрейн i Расаль-Карайя — Ель-Хуфуф. Розвиваються
нефтехим. пром-сть (центри — Абкайк, Датам, Джидда) . Є 4
цем. заводи (вджидде, Даммаме, Бурайде й Ер-Рияде) , а також
металургiйний, автоськладальний, алюм. прокату й каустич. соди (у
Джидде) , Сталевих труб (в Ель-Джубайле) . Побудованi невеликi
пiдприємства легкоï й пищ. нром-сти. Видобуток i произ-у
нафтi — 453,2 млн. т, газу — 52,7 млрд. Кб. м.,
електроенергiï — 2,5 млрд. Квт. год, цементу — 1,8 млн.
т. С. х-у розвинено слабко: у с. х-ве зайнято ок. 70% самодеят.
населення, 56% потреб у продовольствi задовольнялися за рахунок iмпорту.
Земля належить в основному королiвськiй сiм'ï, вождям племен i
релiгiйних органiзацiй. У землеробствi провiдну роль грає произ-у
зернових культур i вирощування фiнiковоï 1 пальми. Через недолiк
води возделивается менш 1% тер. краïни. Збiр (тис. т) : фiнiкiв
— 224,3, пшеницi — 74,2, кукурудзи — 147,4, проса й
сорго — 162,5; улов риби — 89,6 тис. т. Експортуються нафта
й нафтопродукти, iмпортуються всi види пром. товарiв i продовольство.
Мережа трансп. комунiкацiй у С. А. розвинена слабко. Дл. залiзн. —
900 км, автодорiг (тис. км) асфальтир. — 14,1, ґрунт.
— 9,4, нафтопроводiв — 2810 км. Тоннаж танкерного флоту
— 1,3 млн. т. Мор. порти: Джидда, Янбу й Даммам. Осн.
нефтевивозние порти: Рас-Тан-Нура, Ель-Хубар i Мина-Сауд. Междунар.
аеропорти: Дахран, Джидда й Ер-Рияд.
Грошова одиниця саудiвський рiал = 20 кершам (курушам) .
Збройнi сили ськладаються iз сухопут. вiйськ, ВВС i ВМС. Загальна
числ. 69,5 тис. чiл.. Верх. главнокоманд. — король, непосредств.
керiвництво вооруж. силами здiйснюють воен. мiнiстр i генеральний штаб.
Сухопут. вiйська (45 тис. чiл.) — основа вооруж. сил. У
ïхньому ськладi 2 бронетанк. бригади, 4 пех. бригади, 2 парашут,
батальйону, 1 батальйон королев, гвардiï, 3 арт. дивiзiони, 6
зенiт., батарей, 10 батарей ЗУР Хок . На озброєннi св. 320 порiвн.
танкiв, 250 БТР, 300 бронеавтомобiлiв, арт. знаряддя, Птури. У В С (12
тис. чiл., ок. 240 бойових лiтакiв) мають еськадрильï: винищувачiв-
бомбардувальникiв — 3, легких лiтакiв — 2, винищувачiв-
перехоплювачiв — 1, учбово-бойових — 3, трансп. — 2,
вертольотiв -2. У М С (1,5 тис. чiл.) мають ок. 30 бойових кораблiв i
вспомогат. судiв различ. класiв (сторожовий корабель, корвети, торпеднi
й сторожовi катери, мiннi тральщики, десант, судна) . Бiльшiсть кораблiв
— американськоï будiвлi. Iн. озброєння й воен. технiка
в основному амер., а також франц., англ. н западно-герм. виробництва.
Вооруж. сили комплектуються шляхом наймання. У С. А. перебуває
багато амер. воен. радникiв. С. А. має також военизир.
органiзацiï: нац. гвардiю (35 тис. чiл.) , берегову й погран.
охорону (6,5 тис. чiл.) .