Твiр на прикладi поезiï Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна

Загальна характеристика лицарськоï поезiï.
Характеризується розвитком нових жанрiв, найбiльше особливостями
свiтосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується:
поетизуються i вiйськовi походи, i особливо лицарськi кохання до
Чарiвноï Дами (так лицарi називають свою кохану). Мотив служiння
проходить крiзь бiльшiсть творiв лицарськоï поезiï. Часто
трапляються й картини природи, але вони не бувають центральним образом
вiрша.) Джауфре Рюдель. Найяскравiший представник любовноï лiрики.
Зобразив образ коханоï, що живе далеко. За нею тужить лiричний
герой| вiн не має змоги ïï бачити, носить ïï
образ у своєму серцi. Найчастiшi у жанрi канцони. Канцона
виникає як особливий жанр пiснi лицарське кохання, у канцонi
обов'язкове оригiнальне чергування рим кожному новому творi, остання
строфа коротша за iншi та мiстить пряме звертання до тiєï,
кому присвячена канцона. Вершина розвитку жанру канцони творчiсть
Петрарки. Бiльшiсть творiв Рюделя присвяченiï темi кохання, яке
постає почуттям високим, духовним, пiднесеним. В творах Рюделя
найповнiше розкривається образ Чарiвноï Дами.

Бертран де Борн. Бiльшу частину творчостi цього поета складає
вiйськова лiрика, так звана службова пiсня, сирвент, або сирвентес. Така
лiрика закликала лицарство до участi у вiйськових дiях, мужностi, адже
воювати для середньовiчного лицаря було ганебно. Крiм того, вiйна
— чи не єдиним способом заслужити собi землю та майно.
Важливо, що Борн пише не тiльки вiйськову лiрику, а й сатиричнi твори ,
саме з творiв пiзнiше утворюється жанр памфлету. У своïх
сатирах де Бори висмiює бiльшiсть тогочасних феодалiв. Любовна
тема у лiрицi Бертран.i де Борна розкрита меншою мiрою.