В. Барка Жовтий князь: Iсторична основа роману
Iсторична основа роману, як автор ïï розкриває й
пояснює? Сталiнськi подiï голодомору в Украïнi залишили
глибокий слiд у душi В. Барки, що сам його важко пережив, а потiм
спостерiгав на Кубанi в 1933-1934 роках. У його руки потрапила й зошит
записiв про трагедiï сiм'ï Катранников, що забезпечило
вiрогiднiсть страшних картин штучного голодомору в Украïнi, автор
найбiльше прагнув розповiсти всьому людству болючу правду про радянську
тоталiтарну систему, що пожирає своïх дiтей, знищує все
на своєму шляху, перетворюючись в жовтого князя.
Над текстом
добутку автор працював з 1958 до 1961 р., живучи впроголодь у Нью-Йорку,
часто хворiючи, не маючи можливостi заробляти на хлiб. Тому страх голоду
описаний iз психологiчною глибиною й вiрогiднiстю. Тему роману склало
реалiстичне зображення трагедiï сiм'ï Мирона Катранника пiд
час голодомору, передача внутрiшнього стану людини, що гине фiзично.
Роман пiднiмає широке коло вiчних проблем: життя й смертi, добра й
зла, родинного виховання, а в передмовi до добутку В. Барка
визначає три плани в його змiстi:
- реалiстичне зображення нещастя в сiм'ï селянина; усього страждаючого побуту в холодному будинку, розпачливих пошукiв хлiба в мандрах, через якi вiдкривається похмуре видовище масовоï загибелi;
- психологiчнi нариси; опис незвичайних змiн у щиросердечному свiтi сiм'ï, що вимирає: байдужi до всього, крiм ïжi, жертви голодомору все-таки зберiгають людськi почуття, на противагу ïхнiм згубникам — носiям масовоï смертi;
- метафiзичний, духовний вимiр; висвiтлення подiй через церковне життя
- Символiчне подання про ïх розкривається через образ жовтого князя на картинi
- нi невiдомого майстра. Так пояснив свiй задум Василь Барка
У центрi уваги письменника коштують проблеми ментальности украïнськоï нацiй, християнськi основи ïï моралi; родинне виховання й взаємини батькiв i дiтей; духовнiсть, гуманiзм i життя на рубежi смертi; добро й зло; людина й режим тоталiтарноï системи; спадковiсть поколiнь. Уже саме по собi звучить символiчно назва роману Жовтий князь, тому що не є символом зла, демонiчноï сили, голоду. Через символiку багатьох образiв В. Барка пiднiмає найважливiшi проблеми. Тому в плинi сюжету в добутку з'являються образи мертвих птахiв, якi падають iз пiднебiння, жовтi кольори Отроходина, жовтi стiни державноï установи. Символiчне звучання в романi також має образ найменшого героя — Андрiйка Катранника. Йому ввижається церковна чаша, що захована вiд комсомольських активiстiв. Вона теж здобуває символiчне значення, перетворюючись у пам'ятник нескореному народу
