Вiчна боротьба добра у романi Михайла Булгакова Майстер i Маргарита

Прояви сил зла у романi дуже схожi. Воланд з'являється в дорогом
сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях. Навiть обличчя у
нього було дуже дивне: Правый глаз чер-мый, левый зеленый. Брови черные,
но одна выше другой. У образi Понтiя Пiлата втiлено внутрiшню боротьбу
людини. У ньому стикаються сила вочлi й влада обставин. Але вiн не може
переступити через останнє. Пiлат хоче вiдпустити Iєшуа, але
не може зробити цього, бо вiн прокуратор Iудеï. Але автор не хоче
закiнчити роман перемогою зла над добром, бо переконаний, що так не
повинно бути. I тодi Пiлат наказує таємно вбити зрадника
Iєшуа Iуду. Так вiн чинить правосуддя. I цим показує, що
має в серцi щось добре.
Ще один герой Воланд. Це диявол. Його важко охарактеризу-IIIIТИ.
Найкраще суть образу Воланда розкриває епiграф, який Булгаков узяв
iз Фауста Гете: …Так кто ж ты наконец? Я часть той iилы, что вечно
хочет зла и вечно совершает благо. Воланд нiколи не iмущався з людей,
якi не зробили нiчого поганого. Никанор Iванович Iюсой председатель
жилищного товарищества дома 302-бис був хабарником. Варенуха,
Лиходєєв, урядовцi та обивателi зазнали ударiв вiд Воланда.
Коли вiн зробив Маргариту вiдьмою, вона на мiт-ii полетiла над Москвою.
Побачивши будинок Драмлiта, вона увiйшла туди i на табличцi прочитала
прiзвище Латунського. Цей критик колись не дозволив друкувати роман
Майстра. Маргарита вирiшила помотатися за це. Вона влетiла до нього у
квартиру й усе там розгромила. Почала бити вiкна у будинку i зупинилася
лише тодi, коли побачила у вiкнi хлопчика, який злякано прислухався до
шуму. Маргарита заспокоïла дитину. На бал до сатани приходили лише
померлi люди, що колись скоïли якийсь злочин. Воланд не дозволив
Абадоннi зняти окуляри перед Маргаритою. Iнакше вона загинула б. Воланд
навiть винагородив ïï за те, шо вона була королевою на його
балу. Вiн повернув ïй Майстра, а Майстру повернув рукописи, якi той
колись спалив. Вiн каже фразу, яка потiм стане крилатою: Рукописи не
горяг! Так Воланд робить для них добро.
Образ Iсуса Христа в романi нiби втiлює Майстер. Вiн теж був
несправедливо покараний. Але не смертною карою, а психiатричною
лiкарнею.
У кiнцi роману до Воланда приходить сборшик податей Левiй Матвiй. Той
каже, що вiн прочитав роман Майстра i просить, щоб Воланд забрав до себе
Майстра i нагородив його спокоєм. А разом з ним i Маргариту. Левiй
Матвiй не каже, хто це вiн, але я впевнена, що це Христос. Отже, сили
добра i зла пов'язанi мiж собою. Вони й досi сперечаються, i невiдомо,
хто з них нарештi одержить перемогу. Але менi дуже хотiлося б, щоб це
було добро.