Драгоманiв шляху для украïнськоï лiтератури

Ми живемо пiд час вiдродження незалежностi нашоï краïни,
вiдродження ïï звичаïв, традицiй, культури. Вiд кожного з
нас залежить майбутнє Украïни. Як нашi далекi предки, ми
повиннi турбуватися, щоб украïнська мова , украïнське слово
чули не тiльки ми, але й в усьому свiтi. Тому що у свiтi завжди поважали
й будуть поважати людей, якi пiклуються про свою нацiональну культуру,
про iнтереси своєï держави. Тому що хто ж, як не ми,
украïнцi, буде турбуватися про розвиток нашоï мови,
лiтератури, театру, науки. Тому що поки є мова — є
народ. Ця думка видатного народного письменника, фольклориста, iсторика,
фiлософа й суспiльного дiяча Михайла Драгоманова й понинi актуальна. I
сьогоднi коштує перед нами завдання створити умови для розвитку
особистостi, вiдтворення ïï духовного, iнтелектуального
потенцiалу, виходу вiтчизняноï науки, технiки й культури на
свiтовий рiвень i становлення державностi. На жаль, у нашiй
краïнi є люди, якi вважають, що загальнолюдськi цiнностi
повиннi домiнувати над нацiональними, або розглядають ïх не в
єдностi. Тому в нашому суспiльствi панує думка про
необов'язковiсть знання народноï мови, його розвитку, а це
приводить до нацiонального занепаду. Соромно, але й на початку XXI
сторiччя ми говоримо про вiдродження традицiй, культури народного
народу, у якого за плечима тисячолiтня iсторiя .