Князiвськi розбрати
У лiто 1139. Всеволод Ольгович привiв половцiв до Прилуку, взяв i иниие
мiста, захопив Посулье. (Великий князь киïвський) Ярополк же
зiбрався проти нього iз братами своïми й iз синовцами, iз
суздальцами й ростовцами, з полочанами й зi смолянами. I угорський
король (угорський король Бiлий Слiпий) послав йому допомога. Зiбравши
багато воïнiв, Ярополк пiшов до Чернiгова.
Всеволод же, довiдавшись, що в Ярополка багато воïнiв, злякався. А
люди чернiгiвськi возопили до Всеволода:
-Ти сподiваєшся бiгти до половцiв, а волость свою не боïшся
погубити? На що ти повернешся? Краще залиш високоумие своє й проси
миру. Ми знаємо милосердя Ярополка, вiн не радується
кровопролитью, але заради Бога захоче миру, тому що вiн дотримує
землю Росiянку.
Всеволод, слишав це, погодився й почав посилати послiв з мольбою до
Ярополка, просячи миру. Ярополк же був благ i милостивий вдачею й,
розсудивши всi, не захотiв створити кровопролиття, але уклав мир.
(З Iпатiïвського лiтопису) Князiвськi розбрати
Всеволод — Чернiгiвський князь, старший син Олега Святославича
(Гориславича), онука Ярослава Мудрого.
Князiвськi розбрати
Ярополк — син Володимира Мономаха, брат Мстислава Великого i Юрiя
Довгорукого.
Князiвськi розбрати
Розповiдi росiйських лiтописiв XII-XIV вв. М., 1968. С. 26.
