Мiжусобиця Володимира Мономаха й Олега Святославича

Владимир поступився Святополку Изяславичу, як братовi старейшиму
великокнязiвський престол у Києвi. Надiйшов вiн шляхетно, хоча
iсторики пiдозрюють у його поводженнi й iнший мотив: Всеволод i
Володимир, фактичний спiвправитель батька в Києвi протягом 15
рокiв, не змогли налагодити ефективну оборону пiвденноï Русi вiд
набiгiв кочiвникiв половцiв. Тому до моменту смертi батька Володимир у
Києвi мiг i не користуватися популярнiсть. Невипадково Повiсть
минулих лiт повiдомляє про радiсну зустрiч киянами Святополка.
(Цей сюжет у лiтописi зберiгся навiть пiсля редакцiï Повести
тимчасового рокiв, що почали на початку ХII в. за наказом Володимира
Мономаха, що стало в 1113 р., нарештi, великим князем киïвським.)
В 1093 р. Володимир пiшов у Чернiгiв, яким з волi батька володiв з 1078
р. Однак i на це мiсто з погляду родового старшинства Володимир Мономах
не мало прав. За законом у Чернiговi повиннi були сидiти його двоюрiднi
брати — Святославичи, тому що ïхнiй батько був старше
Всеволода, батька Володимира. Однак уступати Чернiгiв Святославичам
Володимир Мономах не збирався. У розпорядженнi Володимира були не тiльки
черниговци, але й переяславци (тим бiльше, що брат Володимира Ростислав
загинув у боï з половцями в 1093 р.). Володимировi Мономаху
належала й Ростово-Суздальська земля. У Новгородi князем сидiв старший
син Володимира Мстислав. Таким чином, вiдняти Чернiгiв у Володимира було
справою важким, але головний конкурент Мономаха — Олег
Святославич, князь Тмутараканський, вирiшив, що всi способи гарнi
— аби тiльки повернути собi отчину…
Звада синiв i онукiв Ярослава Мудрого
Олег з половцями захоплює Чернiгiв
У рiк 6602 (1094). Створив мир (великий киïвський князь) Святополк
iз половцями й взяв собi в дружин дочка Тугоркана, князя половецького. У
той же рiк прийшов Олег з половцями iз Тмутаракани й пiдiйшов до
Чернiгова, Володимир же зачинився в мiстi. Олег же пiдступивши до мiста,
попалив навколо мiста й монастирi попалив. Владимир же створив мир з
Олегом i пiшов з мiста на стiл батькiвський у Переяславль, а Олег
увiйшов у мiсто Батька свого.
/…/
Владимир i Святополк проганяють Олега iз Чернiгова
У рiк 6603 (1095)… Святополк (великий князь киïвський) i
Володимир (князь переяславський) послали до Олега (Святославичу), велячи
йому йти на половцiв з ними. Олег же, обещав i вийшовши, але
пiшов… i стали гнiв тримати на Олега, що не пiшов з ними на
поганi…
У рiк 6604 (1096). Святополк i Володимир послали до Олега, говорячи так:
Iди в Киïв , так укладемо договiр про Росiйську землю перед
єписькопами, i перед iгуменами, i перед чоловiками батькiв наших,
i перед людьми мiськими, щоб оборонили ми Росiйську землю вiд поганих.
Олег же, здiйснившись зухвалих намiрiв… ськазав так: Не пристойно
судити мене єписькоповi, або iгуменам, або смердам. I не захотiв
iти до братiв своïм… I пiшли Святополк i Володимир на Олега
до Чернiгова. Олег же вибiг з мiста… Святополк i Володимир гналися
за ним, Олег.. вбiг у Стародуб i там зачинився; Святополк же й Володимир
осадили його в мiстi, i билися мiцно обложенi з мiста, а тi ходили
приступом на мiсто, i поранених було багато по обидва боки. I була мiж
ними лайка люта, i стояли бiля мiста днiв тридцять i три, i знемагали
люди в мiстi. I вийшов Олег з мiста, просячи миру, i дали йому мир,
говорячи так: Iди до брата своєму Давидовi (у Смоленськ), i
приходите …у Киïв; там гiдно нам зiйтися… i договiр
укласти… Олег захоплює мiста Володимира в Ростово-
Суздальськiй землi
Олег же вийшов зi Стародуба й прийшов у Смоленськ, i не прийняли його
смоленци… Олег…, взявши воïнiв, пiшов до Мурома, а в
Муромi був тодi (син Володимира Мономаха) Изяслав… I послав Олег
послiв своïх до Изяславу, говорячи: Iди у волость свого батька до
Ростова, а це волость батька мого. Хочу ж я, сiвши тут, договiр укласти
з батьком твоïм. Те адже вiн мене вигнав з мiста батька мого. А ти
чи менi тут мого ж хлiба не хочеш дати? I не послухався Изяслав слiв
тих, сподiваючись на безлiч воïнiв своïх. Олег же сподiвався
на правду свою, тому що прав був у цьому, i пiшов до мiста з
воïнами. i була сiча люта. I убиили Изяслава, сина
Владимирова… iншi ж його воïни побiгли… Олег же ввiйшов
у мiсто, i прийняли його городяни…
Олег же по узяттi мiста перевистачав (пiдданих Володимира Мономаха)
ростовцев, i белоозерцев, i суздальцев, i закував ïх, i кинувся на
Суздаль. I коли прийшов у Суздаль, здалися йому суздальци. Олег же,
замиривши мiсто, одних похватав, а iнших вигнав i майно в них вiдняв.
Пiшов до Ростова, i ростовци здалися йому. I захопив всю землю Муромську
й Ростовську, i посажал посадникiв по мiстах, i данина почав збирати.
Хресний батько — Олег Святославич i його хрещеник — Мстислав
Володимирович
I послав до Олега Мстислав (князь новгородський, старший син Мономаха й
хрещеник Олега) посла свого з Новгорода, говорячи: Iди iз Суздаля в
Муром, а в чужiй волостi не сиди. И я с дружиною своєï пошлю
просити до батька моєму й помирю тебе з батьком моïм. Хоч i
брата мого вбив ти, — не дивно те: у боï адже й царi й
чоловiки гинуть. Олег же не побажав його послухати, але замишляв ще й
Новгород захопити…
Олег же прийшов до Суздаля й, почувши, що йде за ним Мстислав, повелiв
запалити Суздаль… Олег побiг до Мурома… Мстислав же став
перед мiстом…, i не рушив нi Олег на Мстислава, нi Мстислав на
Олега, i стояли друг проти друга четири дня. I прийшла до Мстислава
звiстка, що послав тобi батько брата В'ячеслава з половцями. I прийшов
В'ячеслав…I пiшли в бiй обидвi сторони…, i була сiча мiцна,
i став долати Мстислав… (Олег бiг у Муром, а звiдти в Рязань, а
потiм, боячись Мстислава побiг i з Рязанi.)
I послав Мстислав до Олега, говорячи: Не тiкай нiкуди, але пiшли до
братiй своєï з мольбою не позбавляти тебе Росiйськоï
землi. I я пошлю до батька просити за тебе. I обiцяв Олег зробити так.
(Повiсть минулих лiт. Текст ськорочений, розбитий нами на логiчнi
сюжети, у дужках данi пояснення)
Хресний батько — Олег Святославич i його хрещеник — Мстислав
Володимирович
ПВЛ. С.237, 239, 245, 247, 249