Образ Богдана Хмельницького в уснiй народнiй творчостi або iсторичних добутках
Недалеко вiд мiста Чигирин над рiкою Тясмином притулився Суботив— хутiр Хмельницьких. Заснував його батько Богдана. У тi часи
Чигирин був на краю хресного миру. Далi простилались дикi степи. Там
ходили табунами дикi конi, сагайдаки, тури, а ближче до моря випасали
овець i коней волохи, турки, татари. На днiпровських островах була Сiч
Запорiзька, куди направлялися козаки з Украïни. Вони робили засiдки
на татар, якi вторгалися в Украïну, щоб грабувати села й хутори,
забрати невiльникiв. У степах же не був нi осад, нi мiст, нi сел. Земля
вiльна була скрiзь, але господарювати на нiй було небезпечно. Тому
хутори ховалися по балках, а двори обгороджували частоколом зi
стрельницами. Коли виникала льоху, з них отстреливались вiд ворога. Лiсу
теж захищали, ïх було ранiше багато.
Михайло Хмельницький поставив двiр мiцний, господарював добре, жив
заможно. Його син Богдан Зiновiй вирiс прудким, розумним i дотепним. Був
сильний i швидким, як вогонь
Час i мiсце робили людей хороброï й завзятими, адже смертi в очi
заглядали вони майже щодня. У полi нiколи не виïжджали без рушницi,
щоб вартовий мiг попередити про напад татар. Серед такого небезпечного
життя й рiс Богдан. Але його батько прагнув бачити сина освiченим, тому
вiддав сина в єзуïтський колегiум Вгалиции. Однак Богдана
тягло в безкрайнi степи. I не захотiв вiн залишатися в спокiйнiй
сторонi, шукати тут служби, а вернувся на Днiпро. Пiшов на Сiч
Запорiзьку, щоб стати досвiдченим воïном i хоробрим проводирем,
адже найбiльше тодi поважали воïна, сторожачи границь Украïни.
Ходив на туркiв i татар, воював у море й у степу. Два роки пробув у
турецькiй неволi, поки пiсля перемоги пiд Хотином в 1621 роцi не
вимiняли його на турецьких невiльникiв. А разом з тим Богдан i сам
зачарував знатного татарина…
Богдан Хмельницький вирiс на вiльних козацьких просторах, де козаковi
за честь було захищати свою землю вiд татарських набiгiв. Син
чигиринського сотника, вiн мрiяв стати гарним воïном, хоробрим
козаком. У таких умовах формувався характер майбутнього гетьмана. Те, що
батько вiддав його на навчання, ще бiльше вплинуло на характер Богдана,
на його бажання бути краще, розумнiше й саме цим допомагати козакам
обороняти рiдний край. Будучи писарем вiйська козацького, Богдан
Хмельницький часто ïздив у Варшаву, бачив, як бажали козаки миру,
як намагалися миритися з польською шляхтою — а сам набирався
життєвого досвiду
Згодом Богдан став сотником. Не в змозi бiльше миритися з витiвками
польського гетьмана, Хмельницький вертається на Запорiжжя й
стає на чолi боротьби проти полякiв, тому що зрозумiв, що полiтика
уряду Речi Посполитой вiдносно Украïни носила яскраво виражений
колонiальний характер. Тому зовсiм не випадково що, що, ставши гетьманом
козацького вiйська, Богдан Хмельницький очолив боротьбу украïнцiв
проти польськоï шляхти
Отже, ми можемо зробити висновок, що, маючи досвiд
воєначальника, дипломата, вихований у традицiях козацтва, Богдан
Хмельницький протягом всього життя вiдстоював iнтереси козацтва й сприяв
створенню козацькоï гетьманськоï держави
