Опис про цiкаву людину: Лiна Костенко

Уважаю, що лiтературi дуже повезло, тому що є в нiй фiгура, що
всiм своïм життям i творчiстю затверджує чеснiсть i
непiдкупнiсть вiчних художнiх принципiв. Для кожного з нас, випускникiв,
томик вибраних поем Лiни Костенко — теперiшнє чудо. Читаючи
вiд вiрша до вiрша, як по сходам, пiднiмаєшся усе вище й вище на
ту духовну вершину, з якоï видно всю Украïну з ïï
болями й радiстю, зльотами й падiннями На мою думку, так писати може
лише теперiшня украïнка, тому що поезiя Лiни Костенко — це
наша iсторiя й фiлософiя, наш спосiб мислення, героïка минулого й
проблеми сьогодення. Фiгура Лiни Костенко з ïï досвiдом
боротьби за нацiональну культуру, за етику людського буття, за цивiльну
свiдомiсть, з ïï естетичним новаторством i самобутнiстю,
є визначальноï не тiльки в украïнськiй культурi, але й в
iсторiï всiєï Європи, перед якою сьогоднi так
гостро коштують проблеми збереження неповторностi нацiональних культур,
якi виявилися перед погрозою розчинення в мутних водах глобалiзацiï
Лiна Костенко як поетеса володiє якоюсь магiчною силою.
Ïï поезiя звертається до нас своєю спресованою й
виразною мовою, i ми починаємо розумiти все те, що невимовно
дрiмало в наших душах, турбувало, болiсно турбувало. Л.Костенко як
людина — невiддiльна вiд своєï поезiï. Зрештою,
саме тому я й люблю ïï вiршi, тому що вони допомагають менi
жити, вiдкривають передi мною мир загальнолюдських цiнностей, а в
найтяжкi хвилини — допомагають вистояти, витримати, не зiгнутися.
“Народ шукає в генiях себе”, — цей рядок Лiна
Костенко присвятила великому Кобзаревi. Але хочеться думати, що прийде
час i нащадки скажуть: “Народ знайшов себе в Лiнi Костенко”.