Оповiдання з курсу лiтератури про життя й творчiсть Григорiя Сковороди
Григорiй Сковорода — оригiнальний мислитель i письменник,виразник iдей гуманiзму й селянського просвiтительства. Менi вiдомо, що
народився Г. Сковорода 3 грудня 1722 року в с. Чернухи Лубенского повiту
на Полтавщинi в сiм'ï селянина-козака. Рiс майбутнiй фiлософ i
письменник серед працюючих людей, виховувався на народних переказах,
думах, пiснях, любувався чудовою природою рiдного краю. З дитинства
виявив похилостi до музики й пiснi Пiсля одержання початкового
утворення в рiдному селi Г. Сковорода в 1738 р. став студентом Києво-
Могилянськоï академiï, у якiй учився до 1750 року. Протягом
декiлькох рокiв обдарований юнак був спiваком придворноï капели в
Петербурзi. В 1771 роцi викладав поетику в Переяславской семiнарiï.
На лекцiях пропагував думки, якi суперечили тодiшнiм поетичним догмам.
На зауваження єпископа Н. Срибницкого Сковорода вiдповiв:
“Одну справу — вiвчарська сопiлка, iнше — пастирський
жезл”. Пiсля цього йому довелося залишити викладацьку дiяльнiсть i
повернутися в академiю. Як здатного вихованця, його в 1753 р.
рекомендовано домашнiм учителем сина багатого помiщика С. Томари. Через
рiк Сковорода залишив це мiсце й зробив подорож у Москву. Якийсь час вiн
провiв у Троïце-Сергiєвiй лаврi, поповнюючи своï знання
в ïï бiблiотецi. Пiсля возващения в Украïну Сковорода
знову працює домашнiм учителем у с. Ковраи. Саме тут i
починається його лiтературна дiяльнiсть. Тут написав вiн своï
першi вiршi, якi ввiйшли згодом у збiрник “Сад божественних
пiсень”. Подальше життя письменника зв'язане зi Слобожанщиною.
Протягом декiлькох рокiв Сковорода обiймав посаду викладача в
Харкiвському колегiумi. У той час вiн написав багато вiршiв на
украïнськiй i латинськiй мовах. Тодi ж були створенi прозаïчнi
й вiршованi байки
Останнi 25 рокiв життя Сковорода провiв у мандрах по Слобожанщинi, якi
давали багатий матерiал для творчостi . Саме, у цей перiод були написанi
основнi фiлософськi добутки — трактати, дiалоги й притчi. Складенi
в 60 — 70 роках байки в 1774 роцi були об'єднанi в збiрник
“Байки Харкiвськi”. Умер великий фiлософ 9 листопада 1794
року в с. Ивановци на Харкiвщинi. Його лiтературна спадщина ставиться до
видатних надбань вiтчизняноï прогресивноï культури XVIII
сторiччя. Цiкавi думки Сковороди про людське щастя. На думку
письменника, щастя не потрiбно шукати нi за морем, нi на небi, воно
завжди поруч або в самiй людинi. В останньому фiлософському творi
Григорiй Сковорода записав: “Ми побудуємо мир кращий.
Створимо день бiльше веселий”.
