Труднощi Вiзантiï

Пiсля походу Олега на Царьград в 907 р. i висновку росiйсько-
вiзантiйського договору про свiт i безмитну торгiвлю (909, 911)
Ромейськая iмперiя могла не побоюватися ворожостi з боку Русi. Але це не
означало миру на ïï границях.
Пiсля з'єднання тюрок болгар хана Аспаруха з дунайськими
слов'янами на пiвночi Балкан виникла потужна южнославянськая держава
Дунайська Болгарiя. Царi болгар з тюркськоï династiï й народ
прийняли хрещення вiд Вiзантiï, але це не припинило воєн мiж
болгарами й греками. У Х у. Вiзантiя iз працею вiдбивалася вiд
болгарських навал. В 914 цар Болгарiï Симеон ходив на Царьград, а
на наступний рiк болгари розорили всю Фракiю (Вiзантiйську провiнцiю).
Греки стали наймати для боротьби з болгарами печенiгiв, але перший
досвiд (915 р.) виявився невтiшним. Ромейськие воєначальники
рассорились мiж собою й нiяк не могли виробити план дiй. Бачачи таку
незгоду грекiв, печенiги просто пiшли у своï кочовища. А болгари
тим часом захопили мiсто Адрiанополь. В 929 р. цар Симеон воював уже пiд
стiнами Царьграда. Лише заплативши велику данину дунайським болгарам
iмператор Роман уклав з ними мир. В 900 р. знайшли батькiвщину у
Придунайських степах кочiвники мадяри (угорцi, угри в росiйських
лiтописах). Вони завоювали околишнiх слов'ян i тривожили набiгами багато
європейських краïн. Повiсть минулих лiт повiдомляє, що
в 934 р. угри вперше прийшли на Царьград i попленили всю Фракiю. Роман
уклав мир з уграми. Зовсiм очевидно, що грекам знову довелося платити
данина варварам, якi, iдучи, залишали розоренi землi.
(Т. В. Черникова)