До рiдного народу
Категории
Оригинал
До рiдного народу,подаючи йому украïнський переклад
Шекспiрових творiв
Я ридаю, як згадаю
Дiла незабутi
Предкiв наших, тяжкi дiла!
Якби ïх забути,
Я оддав би веселого
Вiку половину!
Оттака-то слава наша.
Слава Украïни!
Шевченко
Народе без пуття, без честi i поваги,
Без правди у завiтах предкiв диких,
Ти, що постав з безумноï одваги
Гiрких п'яниць та розбишак великих!
Єдиний скарб у тебе — рiдна мова,
Заклятий для сусiдського хижацтва:
Вона твого життя мiцна основа.
Певнiша над усi скарби й багатства.
Се голос луччих предкiв з домовини.
Тих душ святих, що марно погибали
У злигоднях Великоï Руïни,
Котру старцi твоïм трiумфом звали.
О варваре! покинь трiумфувати
Та зчервонiй од сорома тяжкого:
Що всi сусiде мають що назвати,
А ти своïм не назовеш нiчого.
Що захопив єси серед руïни.
Забрав усе великий твiй добродiй;
Жене тебе неволя з Украïни,
Iз рiдним словом тулишся мов злодiй.
На ж зеркало всесвiтнє, визирайся,
Збагни, який ти азiат мiзерний,
Своïм розбоєм лютим не пишайся.
Забудь навiки путь хижацтва скверний
I до сiм'ï культурникiв вертайся.
Коментар
Iнколи поетам доводилося говорити гiркi слова правди на адресу свого народу. Але це з великоï любовi, з бажання просвiтити його, прямувати до добра i свiтла. П. Кулiш картає украïнцiв за те, що забувають своï традицiï, славу предкiв. Вони мають неоцiненний скарб — рiдну мову, але й
з рiдним словомтуляться,
мов злодiй. Письменник закликає народ до освiти, до культури, тому пiдготував переклад творiв Шекспiра.
П. Кулiш вважав шлях повстань, селянських воєн неприпустимим, тому закликав:
Забудь навiки путь хижацтва скверний I до сiм´ï культурникiв вертайся. У цьому його погляди були рiзко протилежнi iз Шевченковими, але кожен має право на своï переконання.
