Лейтмотив

ЛЕЙТМОТИВ (вiд нiм. leitmotiv провiдний мотив), муз. термiн, запозичений
лiт.-знавством. Його ввiв Р.Вагнер (1813-1883) у створенiй i розробленiй
ним музичнiй драмi. В кн. Музика i драма (1851) вiн визначає Л. як
наскрiзну муз тему, ф разу, мотив, якi неод норазово повторюються
протягом всього тв. Пояснюючи поет. Л., Вагнер писав: «В цих
основних мотивах, якi є не сентенцiями, а пластичними моментами
почуття, намiр поета, здiйснений тим. шо вiн сприйнятий чуттєво,
стає найбiльш зрозумiлим. Пiзнiше значення Л. в л-рi розширилося.
Його рiзномасштабнi форми можуть виражати провiдну думку, переважний
настрiй, гол. тему, лексичнi i синтаксичнi одиницi, шо повторюються,
тропи, У ширшому планi Л. може характеризувати спрямованiсть творчостi
письменника i навiть цiлоï лiт. течiï. Найбiльш поширений
рiзновид Л. конкретний, наполегливо повторюваний образ. виразна деталь
чи т.зв. ключове слово, В процесi повторення Л. набуває
рiзноманiтних смислових вiдтiнкiв i асоцiацiй, якi сприяють поглибленiй
трактовцi явища, шо визначається. Схильнiсть до використання Л, в
рiзноманiтностi його форм характерна для художникiв слова, котрi тяжiють
до поет, музичностi i застосування в п розi муз. структур. Такими
є деякi п єси Б.Шоу, А.Чехова. Б.Брехта, ром ани Р.Роллана,
Т.М анна, Е.Гемiнгвея. За зiзнанням Т.Манна, роман завжди був для нього
симфонiєю, контрапунктичним тв.. переплетенням тем i мотивiв.
Рiзноманiтнi Л. в його романi Чарiвна гора. Персонiфiкованi iдейнi
блукання європ. iнтелiгенцiï представленi в Л. життя i
смертi». Гемiнгвей повторами деталей середовиша, пейзажу,
зовнiшностi персонажiв досягає економiï худож. засобiв,
високого емоцiйного насичення (напр., Л. дощу в романi Прощавай,
зброє!). Варте уваги судження К.Станiславського про
широкомасштабний Л. чеховських п'єс: це мрiя драматурга про
необхiднiсть змiн у застiйнiй i вульгарнiй рос. дiйсностi. Режисер
вважав цей Л. провiдним в Чайцi, Дядi Ванi, Вишневому садi. Поширення
словеснi, синтаксичнi, тропiчнi Л. отримали в дорев, i рад. укр.
поезiï та прозi. Вiрш П.Тичини, який тяжiє до музичностi,
мiстить часто вживанi Л. вiтру, бувд, плуга, лiтака, бiлих островiв.
М.Рильський часто вживав як Л. образ крил . Досить виразний Л. с о б о р
в одноiменному романi О.Гончара, який став тепер разом з його
синонiмiчним варiантом храм символом високих духов. цiнностей. Порiвн.
вивчення лiт. Л. у практицi i теорiï творчостi необхiдно для
створення суч. капiтальноï iст. поетики. Мико/та Нефьолов