Швейк герой роману Я. Гашека Пригоди бравого солдата Швейка

Швейк герой роману Я.Гашека Пригоди бравого солдата Швейка пiд час
свiтовоï вiйни i декiлькох бiльше раннiх його добуткiв —
циклу оповiдань 1911 р. (книжкова публiкацiя Бравий солдат Швейк i iншi
оповiдання, 1912), повести Бравий солдат Швейк у полонi, написаноï
в Росiï (1917, видана в незавершеному видi: перебування Ш. у полонi
не зображене).
Вирiшальне значення у виникненнi образа Ш. мали антимiлiтаристськi
настроï Гашека, його рiзко опозицiйне вiдношення до
австрiйськоï монархiï, а також знайомство письменника з
молодим празьким ремiсником Йозефом Швейком (1892-1956), що дав деякi
риси й iм'я його героєвi. (Пiд час свiтовоï вiйни Гашек
зустрiчався з ним i в Росiï, де вони обоє виявилися в полонi,
а потiм у чехословацьких добровольчих частинах; якийсь час навiть
служили в одного полку). Iронiя й гумор, що лежать в основi оповiдань,
полягають у тiм, що за природну i як би саме собою норму, що
розумiє, мовчазно приймається небажання чеських пiдданих
служити в армiï Австро-Угорськоï iмперiï, а читачевi
демонструється психiчна аномалiя — iдiотська запопадливiсть
наïвного солдата служити государевi iмператоровi до останнього
подиху.
При цьому його ретельнiсть, що граничить iз кретинiзмом, увесь час
обертається ведмежими послугами, що змахують на провокацiю.
Потрапляючи в неймовiрнi переробки, щасливий герой залишається
живий i непошкоджений i знову вимагає, щоб його визнавали
придатним до вiйськовоï служби. Вiн одержимо екзальтацiєю
мучеництва, як визначив автор. Зображення доведеного до абсурду
верноподданнического екстазу дозволило Гашеку створити веселу гротескову
пародiю на офiцiйний iдеал солдата. У романi, що представляє собою
широку комiчну епопею, пригоди Ш., нескiнченна низка його зiткнень iз
офiцiйною машиною гнiта й примуси вписанi в широку картину свiтовоï
вiйни
Образ Ш. одержав подальший розвиток i знайшов новi параметри. Посилене
насамперед вiдчуття двозначностi його поводження, що змушує читача
увесь час пiдозрювати вдавання. Психiчна аномалiя раз у раз
нагадує маску, свого роду спектакль. Ш. має незвичайну
здатнiсть, особливо в спiлкуваннi з начальством, при повнiй слухняностi
створювати комiчнi ситуацiï, що профанують, причому
залишається неясним, виникають вони через його придуркуватiсть або
хитрiсть. В образi закладений принцип комiчноï мiстифiкацiï,
спрямованоï почасти й на читача, що не може до кiнця вгадати, де
кiнчається наïвнiсть героя й починається крутiйство, де
ретельнiсть, а де пародiя й глузування пiд видом ретельностi По дуростi
або по намiрi в день оголошення вiйни Ш. з'являється на празьких
вулицях в iнвалiднiй колясцi з войовничими вигуками? Випадково або
навмисно переодягається у форму росiйського вiйськовополоненого й
попадає в австрiйський полон? Вiльна або мимовiльна провокацiя в
поводженнi героя увесь час переважує. На гранi наïвностi й
пiдступу втримуються й нескiнченнi просторiкування Ш., його коментарi до
що вiдбувається й оповiдання до слова (ïх у романi бiльше
150), якi як би увiбрали в себе вульгарний досвiд плебсу, що
контрастує iз пригладженоï й чистоï, багато в чому
офiцiйною картиною миру
Зiткнення й iнтерференцiя протилежних початкiв — одне з головних
джерел комiзму в романi. Поетика смеховой гри, складова основу образа Ш.
i роману в цiлому, дає можливiсть авторовi утягувати читача в
стихiю нещадного й веселого розвiнчання мiлiтаризму, полiцейського
режиму, нацiонального й соцiального гнiта i ïхньоï системи, що
прикриває, мiфiв, голосних фраз i фетишiв
Роман Гашека залишився незавершеним. Автор мав намiр далi перенести дiю
в Росiю. Назва роману в первiсних анонсах — Пригоди бравого
солдата Швейка пiд час свiтовоï й громадянськоï вiйни в нас i
в Росiï. Але й у незакiнченому видi Пригоди Швейка придбали саму
широку популярнiсть. Образ Ш., що почасти продовжує традицiю
героïв шахрайського роману, розумних дурнiв з народних казок,
увiйшов до числа самих популярних лiтературних типiв. Поняття
швейковщини зробилося загальним
Вiдомi втiлення образа Ш. в iнших видах мистецтва — знаменитi
iлюстрацiï Йозефа Лади, численнi фiгурки й статуетки, ляльковий
кiнофiльм Иржи Трнки, iншi екранiзацiï й театральнi iнсценiвки. До
образа Ш. часом зверталися iншi письменники, зберiгаючи типаж, але
переносячи його в iнше середовище й обстановку, у новi сюжети (Б. Брехт
i iн.). Особливу популярнiсть образ Ш. придбав у роки Великоï
вiтчизняноï вiйни в радянських письменникiв i вiйськових
журналiстiв, що складали новi пригоди Ш., у яких вiн водив за нiс i
дурив гiтлерiвських фельдфебелiв i офiцерiв. (М. Слобiдський i iн.).
З'явилися також фiльми на цю тему (С. Юткевич).