Зображення Запорозькоï Сiчi на сторiнках повiстi М. Гоголя Тарас Бульба
Iнтегрований урок: зарубiжна лiтература + образотворче мистецтво.
Самостiйна пiзнавальна дiяльнiсть учнiв можлива лише там, де створюються
сприятливi умови для ïï розвитку. У цьому велику роль
вiдiграє iнтеграцiя навчального матерiалу. Науковими
дослiдженнями, шкiльною практикою доведено, що змiст навчального
матерiалу може здiйснюватися на рiзних рiвнях iнтеграцiï i з
допомогою рiзних пiдходiв. Структура iнтегрованих урокiв
вiдрiзняється вiд звичайних.
Пiд час планування i органiзацiï таких урокiв вчителю важливо
знати:
Iнтегрований урок об'єднує блоки знань кiлькох предметiв,
через що надзвичайно важливо визначити головну його мету. Якщо загальна
мета визначена, то зi змiсту сумiжних навчальних дисциплiн беруться тi
вiдомостi, якi необхiднi для ïï реалiзацiï.
Iнтеграцiя сприяє подоланню напруги, втоми учнiв за рахунок
рiзноманiтних видiв дiяльностi пiд час уроку.
Провести такий урок може вчитель зарубiжноï лiтератури. Пiд час
проведення уроку вчителями зарубiжноï лiтератури та iнших предметiв
бажана ретельна координацiя дiй.
Головна мета урокiв лiтератури становлення людини, яка вмiє
мислити, зiставляти, аналiзувати, i найголовнiше любити, спiвпереживати:
розумiти й емоцiйно сприймати лiтературу, живопис, музику. У мистецтвi
закладений найбагатший потенцiал духовноморального виховання, адже саме
воно благотворно впливає на внутрiшнiй свiт учнiв. I це не
випадково. Чи може урок залучити школярiв до мистецтва? Так, може. I
досягти цього можна з допомогою iнтегративного пiдходу.
Залучення творiв живопису в змiстi уроку займає чимало часу
оскiльки проводиться докладний аналiз репродукцiй картин художникiв,
iлюстрацiй, умiле використання яких налаштовує учнiв на глибоке й
детальне розумiння художнього тексту. Ознайомлення з репродукцiями
картин, iлюстрацiями, порiвняння ïх з художнiми творами, що
вивчаються, пiдвищує iнтерес дiтей до лiтератури, знайомить iз
специфiкою кожного виду мистецтва.
Нагадаємо основнi етапи роботи над картиною: сприймання
зображення; вiдомостi про жанрову специфiку картини, ïï
автора; осмислення картини за запитаннями; прочитання (усно) картини;
виконання (письмово) творчого завдання за картиною.
Запитання до картини можуть бути такi:
Якi почуття викликала картина? Що у нiй привертає вашу увагу?
Якими засобами досягає цього художник? Звернiть увагу на небо,
природу, людей, опишiть ïх. Яке загальне враження склалося у вас
вiд картини? За тематикою живопис подiляється на жанри:
iсторичний, побутовий, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт.
Мета уроку: ознайомити семикласникiв з iсторичною добою в повiстi М.
Гоголя “Тарас Бульба ”; перевiрити знання тексту художнього
твору; розвивати вмiння аналiзувати художнiй твiр, твори живопису, усне
мовлення учнiв.
Унаочнення: тексти повiстi “Тарас Бульба”, репродукцiя
картини С. I. Василькiвського; малюнок Т.Г. Шевченка “Тарас
зустрiчає своïх синiв”, цикл iлюстрацiй В. Лопати до
повiстi “Тарас Бульба”; власнi iлюстрацiï учнiв до
повiстi “Тарас Бульба”; iнтерактивна дошка з написом
завдання для самостiйноï роботи.
Хiд уроку
Вступне слова вчителя про героïчну сторiнку в iсторiï
Украïни Запорозьку Сiч.
Цей урок за повiстю М.В. Гоголя ми присвячуємо темi
“Запорозька Сiч на сторiнках
повiстi i в живописi”. Проблеми iсторiï украïнського
козацтва, Запорозькоï Сiчi надто турбували М. Гоголя, оскiльки вiн
з великим зацiкавленням вивчав минуле рiдного краю i справедливо вбачав
у козацькiй добi героïчний змiст. Повiдомлення учнiв про iсторiю
Запорозькоï Сiчi.
Яка ж вона, Запорозька Сiч? Якi ïï закони й традицiï?
Розкажiть про життя украïнських козакiв за повiстю М. Гоголя
“Тарас Бульба”. Що було основною ïхньою справою? На цi
запитання нам разом необхiдно дати вiдповiдi.
Самостiйна робота (на перевiрку знання художнього тексту i з'ясування
того, що було найдорожчим у життi запорозьких козакiв): знайти у текстi
й вiдновити : слова з уривку повiстi М. Гоголя “Тарас
Бульба”.
“Вашi пестощi чисте… та добрий …: ось вашi пестощi. А
бачите ось цю …? Ось ваша мати!
А от краще я вас, на тому ж таки тижнi виряджу на …. От де наука,
то наука! Там вам школа; там наберетесь розуму.
(Поле, кiнь, шаблю, Запорожжя). Пiсля вiдновлення тексту уривка
проводимо бесiду за запитаннями:
Кому з героïв повiстi належать цi слова? Яким чином ми можемо
переконатися, що Тарас Бульба це справжнiй воïн? Чи має вiн
право запевняти, що Запорозька Сiч це школа життя?
Виконуючи самостiйну роботу та вiдповiдаючи на запитання, учнi
дiзнаються про Запорозьку Сiч ще задовго до появи на нiй Тараса Бульби з
синами Остапом i Андрiєм.
Робота з текстом повiстi.
Зачитуємо уривок на уроцi i даємо вiдповiдi на запитання: 3
яким почуттям вимовляє Тарас слова “я козак!” Чим
насправдi вiн пишається? Як письменник оцiнює поведiнку
Бульби в цьому епiзодi? Де, на вашу думку, проходило життя козакiв?
Зачитуємо уривок з першого роздiлу повiстi: Пiд час бесiди з
учнями на уроцi загострюємо ïх увагу на тому, що зображення
дано на фонi буденного сiльського пейзажу. Видно нову господарську
будiвлю, на якiй знаходиться колесо вiд воза (можливо, для гнiзда
лелеки); високий тин; старий розлогий дуб, який залишає за собою
широку тiнь; вдалинi козак веде коней, на яких прибули до батькiвського
дому сини Тараса Бульби.
Мiцного, кремезного Тараса Бульбу у широчезних бiлих штанях i козацькiй
сорочцi Шевченко змальовує на фонi могутнього дуба. З кремезною
постаттю батька контрастують на малюнку молодi, стрункi постатi синiв
Бульби Остапа та Андрiя. Остап засукує рукава, готуючись до битви
навкулачки з батьком. Бiля нього стоïть тихий, мрiйний, ,
сором'язливий Андрiй, мамин “мазунчик”, який,
“втупивши очi в землю”, думає про щось своє.
Мати “бiдна старенька”, худорлява, трохи розгублена, як вiд
зустрiчi з дiтьми, так i вiд передчуття скороï розлуки з ними,
невесело спостерiгає за цiєю зустрiччю. Увесь малюнок
наповнений лiрикодраматичним настроєм i є своєрiдним
вступом до розвитку подiй, знайомить нас з головними героями
гоголiвського лiтературного твору.
“Бульба з нагоди приïзду синiв звелiв скликати усiх сотникiв
i всю полкову старшину, хто був тiльки на мiсцi; i коли прийшли
двоє з них та осавул Дмитро Товкач, старий його товариш, вiн
ïм зразу ж показав синiв, кажучи: “Ось дивiться, якi молодцi!
На Сiч ïх незабаром пошлю”. Гостi привiтали i Бульбу та обох
юнакiв i сказали ïм, що добре дiло роблять i що немає
кращоï науки для молодого хлопця, як Запорозька Сiч.
…Та коли на те пiшло, тойяз вами ïду! ïйбогу ïду!
Якого дiдька менi тут ждати? Щоб я став гречкосiєм, домоводом,
доглядати овець та свиней, та бабитися з жiнкою? Та хай пропаде вона: я
козак, не хочу! То що з того, що нема вiйни? Я так поïду з вами на
Запорожжя… “.
Пiдсумкова бесiда.
Хто нашi козаки ? (Воïни!) Що для них найголовнiше? (”Чисте
поле, добрий кiнь, шабля мати”).
Продовження роботи з текстом. Безкраï степовi простори, якi
трапилися нашим героям i пiд час подорожi до Запорозькоï Сiчi,
слугують розумiнню становлення характерiв героïв, витокiв
ïхнього героïзму. Лише на такiй землi можуть народжуватися i
жити такi мужнi, сильнi, гордi люди з щедрим серцем. Степ це батькiвщина
козакiв, богатирiвзапорожцiв.
Зазначимо, що М. Гоголь у повiстi змальовує украïнський степ
вдень, увечерi та вночi, використовуючи багатющу палiтру фарб,
розмаïття звукiв. На цьому етапi уроку дуже важливо навчити учнiв
тонко вловлювати стан природи, переносити на неï своï
емоцiï, почуття, настроï, шукати у нiй спiвзвучнiсть.
Сприймання це активний творчий процес за участю пам'ятi, уяви,
фантазiï учня. Полiпшить його робота з репродукцiями картин вiдомих
художникiв i особливо малюнками самих учнiв до повiстi “Тарас
Бульба”.
На уроцi ми пропонуємо використати такi репродукцiï картин та
iлюстрацiï: Т. Шевченка “Тарас зустрiчає своïх
синiв”; С. Iванова “По дорозi на Сiч”; С.
Василькiвського “Козаки в степу”; Є. Кибрика
“Остап перед стратою”, “Смерть Тараса”, I.
Рєпiна “Запорожцi пишуть листа турецькому султану”;
цикл iлюстрацiй Василя Лопати до повiстi М. Гоголя “Тарас
Бульба”.
На початковому етапi уроку краще познайомити учнiв з малюнком видатного
украïнського поета Тараса Шевченка “Тарас зустрiчає
своïх синiв”, який насправдi є першою iлюстрацiєю
до вiдомоï повiстi. Iлюстрацiя (сепiя) вдало витримана в дусi
гоголiвського твору, датована 1842 роком i пiдписана самим поетом. Нинi
вона зберiгається в Ермiтажi мiста СанктПетербурга.
На поетовому малюнку зображено зустрiч старого козака Тараса Бульби з
синами Остапом i Андрiєм, якi щойно повернулися з навчання до
батькiвського будинку.
V. Мистецтвознавчий блок. На цьому етапi уроку пропонуємо
розглянути репродукцiю картини нашого славного земляка, художника СI.
Василькiвського “Козаки в степу”. Основою для його картин
стали украïнськi народнi iсторичнi пiснi. Iсторична тематика
зажди приваблювала художника: образи украïнськоï землi,
iсторичнi пейзажi правдиво передавали невми
Про малюнок Т. Шевченка вiдомий росiйський критик В. Бєлiнський
вiдгукнуся так: “Скажiть менi, чого нема в цiй картинi? Чого не
вистачає для ïï повноти? Чи не вихоплено все це з дна
життя, чи не б'ється тут величезний пульс всього цього життя? Цей
богатир Бульба з своïми могутнiми синами… ця матiр, яка
з'являється нiби мимохiдь, щоб ще живими оплакати дiтей
своïх, як завжди з ‘являлась у тi часи жiнка i матiр в
козацькому життi… I який пензель широкий, розмашистий, рiзкий,
швидкий!”. Слова росiйського критика засвiдчують, як глибоко
митець проник у суть твору ГИ. Гоголя, як правдиво зумiв вiдтворити
безсмертнi гоголiвськi характери.
Кращою у доробку митця є картина на iсторичну тему (близько 1890)
“Козаки в степу”. Простий сюжетний мотив цього мистецького
твору вдало передає патрiотичну iдею.
У центрi картини художник зобразив серед широкого степу могутнi постатi
озброєних вершникiв, якi, зупинивши коней, пильно вдивляються у
далечiнь, напружено прислухаються до таємничого шелесту
степовоï трави, нещадно випаленоï сонцем. Попереду блищить
смуга Днiпра, справа височить курган, а над вершниками безкрайнiй
простiр високого неба. Привертають увагу мiцнi постатi вершникiв, якi не
раз захищали рiдну землю, громили та зупиняли орди татар, що грабували
мiста i села,забирали у рабство людей.
Робота з текстом повiстi.
Що побачили Тарас i його сини по дорозi на Запорозьку Сiч?
(…запорожець, як лев, протягся на дорозi; …передмiстя Сiчi,
яке було схоже на ярмарок i одягало i годувало Сiч; …кiлька
розкиданих куренiв…”. Якими словами М. Гоголь
охарактеризував побачене? Про що свiдчить ця картина? (”Справдi,
це була картина досить смiлива”). “Так ось вона, Сiч! Ось те
гнiздо, звiдки вилiтають усi тi гордi й дужi, як леви! Ось звiдки
розливається воля й козацтво на всю Украïну!
Бесiда за запитаннями (пiд час вiдповiдей доцiльно використовувати
цитати з повiстi): Чому автор уживає вираз “Сiч це
гнiздо”? Розкажiть, за якими законами живе Запорозька Сiч. Чому,
незважаючи на успiхи синiв у вiйськовiй справi, Тарас був незадоволений
ïхнiм перебуванням на Запорозькiй Сiчi? Яким чином пiднiмає
старий полковник козакiв на “вiдважне дiло”? Чому козаки
пiдтримали Тараса Бульбу, а не кошового? Визначте кодекс честi козака,
що утверджується в повiстi? Що було найсвятiше для них? (Вiра,
вiтчизна, товариство). Якi закони Запорозькоï Сiчi , на вашу думку,
були жорстокими? Який висновок ми можемо зробити про Запорозьку Сiч та
ïï закони? (Незалежна, горда, справедлива республiка,
заснована на рiвних правах i братерствi; запорожцiкозаки зiбралися тут
за покликом свого серця; саме такий устрiй Запорозькоï Сiчi, на
думку письменника, породжував справдi героïчних людей). Зачитайте
уривки з тексту про загибель украïнських козакiв. З якими словами
на вустах вони гинуть? (З думкою про вiтчизну помирають славнi
запорожцi.)
На цьому етапi уроку можна використати iлюстрацiï Василя Лопати
вiдомого митця Украïни, члена Спiлки художникiв. Заслужений
художник Украïни виконував iлюстрацiï до “Слова о полку
Iгоревiм”, Шевченкового “Кобзаря”, поезiй Iвана
Франка, романiв Олеся Гончара. Окрiм згаданих робiт, художник створив
графiчний цикл “Тарас Бульба ”, “Маруся Чурай ”,
iлюстрацiï до казки Сергiя Богунова “Про парубка Iвана та
його вiрного друга Коника”, iншi окремi малярськi твори .
Працюючи з iлюстрацiями вiдомого художника Е. Кибрика, зачитаємо
його спогади про письменника: “Гоголь з дитинства мiй улюблений
письменник. Iлюструвати “Тараса Бульбу” я замислив у 1943
роцi, в самому розпалi Великоï Вiтчизняноï вiйни. У цi днi
фашисти поливали кров'ю всю Украïну, Бiлорусiю, третiй рiк тривала
блокада Ленiнграда. Патрiотичне пiднесення викликало бажання вiдтворити
зображену М. Гоголем героïчну епопею, яка розкриває
невичерпнi духовнi сили народу”.
Головним успiхом цiлоï серiï сторiнкових iлюстрацiй художника
стали центральнi образи Тараса i Остапа. ïх правдива, широка
характеристика визначила й основний змiст циклу. Є. Кибрик прагнув
показати, як народжується героïчний подвиг. В образах Тараса
i Остапа вiн досягає такоï переконливоï сили й повноти
вираження, що ïх можна вважати одними iз найбiльш яскравих i
значних у всiй його творчостi . Серед сторiнок серiï iлюстрацiй, де
зображений старий полковник Тарас Бульба, виокремлюються кiлька
найголовнiших. Ось Тарас наконi, повернув назад голову, самовпевнений,
мiцний, важкий, повний енергiï i всетаки в ньому є
суперечливi риси, вiдповiдно до тексту повiстi.
Твори живопису знаходять широке застосування на уроках зарубiжноï
лiтератури. Зпомiж усiх жанрiв живопису тематична (сюжетна,
сюжетнопобутова, сюжетнотематична) картина широко використовується
учителямисловесниками i залучається для поглибленого осягнення
iдейнохудожнiх особливостей лiтературного твору, що вивчається на
уроцi, передовсiм пiдкреслюючи зв'язок лiтератури i живопису.
В. О. Братко, науковий спiвробiтник лабораторiï лiтературноï
освiти
Iнституту педагогiки АПН Украïни
