Айвазовский Веселка (твiр по картинi)

Iван Костянтинович Айвазовский — знаменитий росiянин живописець-
маринiст. У картинi Веселка знайшли вiдбиття романтичне свiтосприймання
майстри, його замилування неосяжноï, вiчно мiнливою стихiєю
моря. У центрi уваги художника — тема аварiï корабля.
Зрительно полотно можна роздiлити на двi частини. Заднiй план бiльше
похмурий, переважають темнi фарби. Високi пiнливi хвилi пiдкреслюють
грiзну мiць водного простору. Удалинi виднiються стрiмкi скелястi
береги. Неподалiк вiд них повiльно, але неухильно поринає в
морську безодню корабель. Його щогли Цiлi, а вiтрила не спущенi, i це
дає пiдставу припустити,
що причиною катастрофи стала не бура, а, скорiше, один з пiдводних
рифiв. Можливо, люди намагалися закрити пробоïну й урятувати
корабель, але ïм це не вдалося — вiн поступово
опускається на дно, i є щось величне й урочисте в цьому
останньому подиху нiколи незламного велетня Переднiй план
вiдрiзняється вiд заднього й колiрним рядом, i емоцiйним настроем.
Тут переважають свiтлi вiдтiнки, а напруга поступово перемiняється
спокоєм i умиротворенням. Хвилi стихають, у них уже не
вiдчувається небезпеки
Ми бачимо невелику шлюпку, що сковзає по морю, — на нiй
урятувалися що покинули потопаючий корабель моряки. Розмiрно здiймають
весла, керманич указує напрямок, у якому варто плисти. Люди
виснаженi й змученi тривалою боротьбою зi стихiєю. Вони сидять,
вiдкинувшись до бортiв, бережуть сили, щоб згодом перемiнити веслярiв
Зневiра морякiв перемiняється пожвавленням, в очах
з'являється радiсть. От хтось скинув руку до неба — можливо,
вiн пiдносить вдячну молитву Всевишньому. На небi з'являється
веселка — передвiсниця порятунку. У цiлому картина И. К.
Айвазовского Веселка залишає свiтле, радiсне враження. У нiй
художник оспiвує мужнiсть людей, що борються зi стихiєю й
вийшли переможцями iз цiєï нерiвноï сутички